У мене, як і у всіх нормальних людей, завжди була мрія мати щасливу та міцну сім’ю. Перебуваю в шлюбі вже близько 13 років. Весь цей час я усвідомлювала, що мені відведена роль жінки, яка буде підтримувати чоловіка, годувальника сім’ї.

Я намагалася робити все, щоб наше життя та побут були найкращими. В будинку завжди було прибрано, гарно пахло – я обожнюю затишок. Але чого я боялася всією душею – перетворитися у звичайну прислугу. Я, в першу чергу, жінка та людина. Мені також необхідна ласка, любов і розуміння. У мене ніколи не було бажання все своє життя провести біля кухонної плити, чи витираючи пил.
Коли в нас народилися діти, то зрозуміло, що я взяла декрет і весь час проводила з ними. За цей час я виховала їх, готувала, прибирала. Викладалася на всі 100%, аби дітям було добре. Та коли я повернулася на роботу, на мене чекав сюрприз. Мені стало ясно, як до мене насправді ставилися. Незважаючи на те, що додому я приносила непогані гроші, всі домашні справи все одно лягали на мої плечі.
Діти після за собою не прибирають, навіть тарілку не помиють. Я вважаю, що чоловік в цьому винен також. За весь час нашого подружнього життя він по дому не робив геть нічого. На його думку, це справа дружини. Допомагати він не збирається, бо додому приходить дуже втомлений. Але, коли я повертаюся з роботи, то повинна всім приготувати поїсти, ще й посуд помити.
Всіх такі умови влаштовують, але не мене.

Я неодноразово починала розмову з чоловіком про це, але компромісу ми так і не знайшли. Він глибоко переконаний, що саме дружина повинна обслуговувати свою сім’ю. Але хіба я наймалася служницею? Всім начхати, що в мене є своє життя, свої захоплення та турботи.
Одного разу я відпросилася з роботи, бо мене болів шлунок. Прийшовши додому, я лягла подрімати. Та коли чоловік прийшов з роботи, то розбудив мене і вимагав розігріти йому їсти. Не приготувати, а розігріти! Це вже смішно, бо з таким навіть діти можуть справитися.
Моя чаша терпіння переповнилася. Я зібрала речі і поїхала гостювати до батьків. Нехай чоловік попробує себе в моїй шкурі.

Та не так сталося, як гадалося. Свекруха і свекор стали захищати чоловіка і заявили, що таким необдуманим вчинком я можу залишитися без чоловіка і дітей. Ніхто мене не розуміє і не підтримує.
Всі переконані, що я вчинила неправильно…
