Так сталось, що останні п’ять років я їздила на заробітки. Чоловік у цей час облаштовував нам життя у батьківському будинку.
Ми переїхали туди одразу ж після весілля, а коли виникло питання про гроші, тому закордон поїхала саме я, бо чоловік не хотів залишати батьків без опіки. У нього ще є сестра, але вона живе в місті і рідко навідується, я бачила її лише один раз, у нас на весіллі.
Я щомісяця привозила гроші додому та бачила, яким красивим стає наш дім. Он і новий паркан стоїть, а сарай, який майже розвалився, тепер стоїть як новенький. Приємно заходити на наше подвір’я. За п’ять років, що я провела на заробітках, батьківський дім перетворився на достойне місце для життя. Кращого подвір’я в селі годі було й шукати. Всі нас хвалили.
Коли я завагітніла, то ми обоє домовились, що пора мені залишатись в рідній країні і нарешті будувати справжню сім’ю. Та й грошей, що я заробила, було вдосталь, що прожити перший час. Так і вчинили.
Все було чудово. З батьками я ладнала, вони у всьому допомагали, та й з чоловіком у нас були чудові відносини. Все було добре до тих пір, поки у двері не постукала його сестра. Виявилось, що чоловік покинув її та сина заради іншої жінки, тож тепер вона житиме з нами. А будинок хоч і великий, але три сім’ї в ньому заледве вміщаються. Довелось віддати їм дитячу кімнату.
З того часу все зіпсувалось. Батьки чоловіка увесь вільний час приділяли свої доньці і вихованню її дитини. Про мене забули. Хоча краще б дійсно забули, але вони ж завжди мені в чомусь дорікали. У всіх негараздах в домі була моя вина.
Я дуже шкодувала, що на зароблені гроші ми не купили власний дім. Нехай б він був меншим, зате своїм і ніхто б нам не заважав. А згодом свекруха взагалі стала вимагати, щоб мій чоловік підтримував фінансами свою сестру, бо бачте, вона сама з дитиною на руках залишилась.
Я вже хотіла зібрати всі ті кошти, що залишились, щоб купити маленьку хатинку і з’їхати звідси, але чоловік заявив, що ми надто багато зусиль та коштів вклали батьківський дім і якщо хтось має піти, то це його сестра. Проте на цьому розмова завершилась, він не став говорити цього ні батькам, ні самій сестрі.
Я вже не можу місця собі знайти. Погано сплю і майже не їм. Хочу власний дім, де я буду хазяйкою, але переконати чоловіка не виходить. Що мені робити?