Якщо чесно, то я вже втомилась від усіх цих повідомлень, де люди просять про допoмогу. Особливо, коли йдеться про багатодітні сім’ї. Я розумію, що бувають дійсно важкі ситуації, але хто ж змушує народжувати стільки дітей.
Я інколи підіймаю цю тему в розмовах і зажди отримую осудження. Адже як я можу бути такою бездушною? У мене в самої двоє дітей, тож я маю розуміти тих матерів. Але я не розумію.
Я своїх дітей добре забезпечую, бо народжувала з розумом. А не просто тому, що так треба. Для чого народжувати дитину, якщо ти знаєш, що грошей на її утримання у тебе немає. Щоб жебракувати? Щоб чужі люди віддавали свої заощадження на допомогу бідним? Це ж нікуди не годиться.
І як часто у багатодітних сім’ях немає батька. Якщо відносини були такі жахливі, що він покинув сім’ю, то для чого було стільки дітей від нього народжувати? Зараз жодного чоловіка сімейними обов’язками не стримаєш.
Мені, звісно ж, шкода дітей, які через нерозумних батьків страждають. У них ні одягу нового, ні освіти відповідної. А вони ж у цьому самі не винні. Це все батьківське недбальство.
Я люблю дітей і вважаю, що вони приносять величезну радість для батьків, але ж вони не іграшки, потрібно бути готовим до їх появи.
Я за те, щоб дітей було якомога більше, але лише в тому випадку, якщо батьки зможуть забезпечити їм достойне дитинство.