У мене є молодша сестра. Вона швидше вийшла заміж, народила двох дітей: хлопчика і дівчинку, а потім настали дев’яності. Наша сім’я в один момент втратила все. Діти тоді були ще зовсім маленькими. То були неймовірно cкpyтні часи, ми продавали усе, що могли, щоб хоч якось забезпечити себе, поки це все не мине. Досі згадую ті роки з cyмом.
Мені було дуже важко дивитись на те, як страждають діти. У них не було ні іграшок, ні солодощів. І я не міг нічим зарадити. Тоді я і вирішив, що не хочу заводити сім’ю і дітей, бо це надто велика відповідальність. Зрозумів також, що не можна нікому довіряти: ні країні, ні владі. Лише собі. Відкрив бізнес, а заодно рахунок у банку. Всі гроші переводжу в іноземні валюти.
Я завжди знав, що маю сам подбати про свою старість, бо країна про мене дбати не буде. Тож і тепер всі мої заощадження в мене, і я ні від кого не залежу. Живу добре, маю власну квартиру, машину і будинок за містом. Мій бізнес приніс великий прибуток, чому я дуже радий.
А нещодавно моя племінниця виходила заміж. Я знав, що вона чекатиме на недешевий подарунок від мене, адже я маю таку можливість. Тож я купив для неї та її чоловіка путівку на курортний острів з усіма зручностями. Я не міг інакше. Я своїх племінників завжди дуже люблю, вони мені як рідні діти, і я стараюсь тішити їх, коли лише можливо. Вони завжди можуть розраховувати на мене.
Проте коли племінниця повернулась із медового місяця, то навіть не зателефонувала мені. Від матері я дізнався, що вона на мене ображена. Виявляється, що я не вгодив її бажанням. Подарував відпочинок, а вона розраховувала на власну квартиру. Я розумію, що я добре забезпечений і міг би дозволити собі такий подарунок, але я ж не зобов’язаний. Звідки така невдячність?
Вона навіть прийшла до мене, щоб висловити своє невдоволення моєю «скупістю». Я навіть не знав, що їй відповісти. Все життя допомагав їй, а тепер у відповідь отримую лише нарікання.
Після цього я обірвав усі зв’язки з нею. У мене ще залишився племінник, тож свою увагу я приділяю саме йому. Не розумію, чому племінниця так поводиться. Я тепер не хочу нікому допомагати. Складається враження, що мене люблять лише за мої гроші. Якщо взагалі люблять…