Коли я навчався в одинадцятому класі, то активно займався спортом, тому мене й відправили на змагання аж до Києва.
Спорт мені подобався тому, що так я міг отримати красиву форму тіла і багато мускулів. Для мене чоловік – це кремінь, гора, мужність.
Саме тому я й полюбив спорт. Так ось, поїхали ми із моїм вчителем фізкультури на ці всеукраїнські змагання. Там було дуже багато школярів з усієї країни.
Членами журі були справжні легенди вітчизняного спорту. І моє серце завмирало. Звичайно, були й звичайні спортсмени, але найбільше мене вразили ті, хто мав цілу гору мускулів.
Зокрема, там я й познайомився зі своїм майбутнім вчителем та наставником. Чемпіоном з боксу. Бокс в моєму житті займає одне із перших місць, як ви вже могли зрозуміти.
Ми з ним спілкувалися, і він привернув мою увагу зовсім не тим, що давав мені поради, як швидше добитися бажаного результату чи якісь таємні рухи. Він мені сказав наступні слова:
– Синку, головне на твоєму шляху і в житті безпосередньо – це не призові місця, не накачані біцепси, не сила удару, а … – доброта.
Доброта – це важливе поняття у всіх сферах. Якщо ти думаєш, що головна чоловіча риса – це сила, то ти глибоко помиляєшся. Це – доброта.
Його слова тоді вплинули на мою дитячу психіку дивним чином. Можливо, саме тому я й захотів продовжити своє спортивне життя саме під його керівництвом і податися в бокс.
Справді, доброта – це єдина якість, яка всюди знадобиться в житті.