Скандал у кухні: як голубці зруйнували шлюб
Марічка, втомлена і знесилена, повернулася додому з магазину, тримаючи в руках два важкі пакети. Легені ввійшла в кухню, кинула торби на стіл і впала на стілець, намагаючися перевести подих. Вечірнє повітря містечка Виноградів було пройняте вогкістю, що лише посилювало її стомленість.
— Привіт, Марічко, що на вечерю? — почувся голос Миколи, що з’явився в дверях кухні, потираючи руки в очікуванні.
— Миколо, я тільки зайшла, навіть не встигла подумати, — видихнула Марічка, відчуваючи, як напруга сковує її тіло. — Страшенно втомилася.
— Ну, може, голубців накрутиш? — з легкою усмішкою запропонував Микола, наче це було найдрібнішою справою.
Марічка підвела на нього очі, повні журби та прихованого гніву. Вона мовчала мить, немов збираючи сили, а потім раптом, навіть для самої себе, випалила:
— Знаєш що, Миколо? Нам треба розлучитися.
— Що? Розлучитися? Звідки раптом? — Микола завмер, його обличчя виражало щире здивування.
— Через твої кляті голубці! — майже скрикнула Марічка, в її голосі тремтіли емоції.
— Через голубці?! — Микола дивився на неї, немов вона збожеволіла, не розуміючи, що коїться у її душі.
**10 місяців тому**
Скоро після весілля Марічка та Микола стали обговорювати сімейний бюджет. Здавалося, вони передбачили все, щоб їхнє життя у Виноградові було гармонійним.
— Ми дорослі люди, Марічко, і витрати ділимо навпіл, — впевнено заявив Микола. — Це позбавить нас непотрібних сварок.
— Не знаю, Миколо, — нерішуче відповіла Марічка. — У минулому шлюбі мій чоловік брав на себе більше витрат, бо більше заробляв.
— І що, це врятувало ваш шлюб? — з сарказмом усміхнувся Микола. — Ні, досить. Якщо порівну, значить порівну.
Марічка сподівалася, що їхні доходи будуть й в спільному “котлі”, але Микола дотримувався холодної розрахунковості.
— На продукти та комуналку — порівну, — пояснив він. — Решта — на неплановані витрати. Не будемо кожен гривень перераховувати.
Такий підхід викликав у Марічки внутрішній протест. Їй здавалося це несправедливим, але вона погодилася, не бажаючи починати сімейне життя з конфлікту. Проте коли план почав працювати, її терпінню прийшов кінець. Микола любив ситні вечері — м’ясо, ковбаси, перекуси, і встановлена сума на продукти пожирала майже половину її зарплати. Сама ж вона харчувалася скромно — йогурти, фрукти, салати — і раніше витрачала значно менше. Тепер її гроші ніби розчинялися.
— Дивні у вас стосунки, — помітила подруга Оксана, коли Марічка розповіла їй за чашкою чаю. — Ти їси свої сирки, а він замовляє шаурму, але платите однаково?
— Мені це теж не подобається, — зізналася Марічка, нервово крутячи край серветки. — Але я погодилася, а тепер не знаю, як вийти з цієї пастки. Він проїдає мої гроші, а свої зберігає.
— Нехай кожен купує собі їжу окремо, — запропонувала Оксана. — Так буде чесно.
Марічка й сама про це думала, але чекала, що Микола запропонує це першим. Та його все влаштовувало.
— Тобі чого не подобається? — питав він, коли Марічка намагалася підняти тему.
— Мені не подобається, що половина моєї зарплати йде на їжу, яку ти обираєш! — палко відповідала вона. — Я їм мало, а тепер не можу собі навіть косметику купити.
— Це сімейне життя, Марічко, звикай, — відмахА потім одного разу Марічка зустріла старого знайомого, який дивився на неї так, ніби бачив її вперше — без докорів, без підрахунків, просто з щирою радістю.