— Знову сусіди зверху гуляють, доколи це вже набридне! Третя година ночі! — Оксана розбудила мирно сплячого Олега. — Чуєш, знову репетують, іди розберіться!
— Ксю, я так добре спав, нащо розбудила? Завтра ж у рейс, — пробурмотів він сонно. — Незабаром розійдуться, спи.
Та ледві Олег збирався знову поринути у сон, дружина вдарила його ліктем у бік:
— Чоловік ти чи хто? — прошипіла вона. — Іди та втихомирь цих нахабників! Завтра в мене зустріч з подругами. Як на зло, прийде Мар’янка і знову хвалитиметься губами та «пластикою» носа. А я що? Прийду з опухлим від недосипу обличчям? Мар’янці вже тридцять, а в неї жодної зморшки!
— То в неї чоловік — пластичний хірург, а не водій фури, Ксю, — намагався заспокоїти її Олег. — А ти в мене і без «качових» губ красуня. До того ж, ти й так не вилізаєш із салонів краси — майже як вдома там живеш.
Та Оксана розлютилася ще більше. Вона сіла на ліжку й гнівно подивилася на нього:
— Ти знущаєшся? Кілька разів на тиждень до косметолога — це, на твою думку, розкіш? Я теж хочу такі губи й ніс! А шуба? Коли ти мені купиш норкову шубу, а?!
— Та я нещодавно закрив іпотеку за твою квартиру, яку купила ще— А ще моїй мамі купив зимову куртку! — не відступала Оксана.