Зимовий сюрприз
Оксана поспішала додому, не зважаючи на ожеледицю під ногами. Їй було до чого—у сумці лежали два квитки на літак. На півдні їх чекав заброньований номер у готелі. Вони давно мріяли зустріти Новий рік біля моря, у теплі, без клопотів. Не стояти біля плити, відпочивати, купатися в басейні. Відчути себе в казці.
Але щось завжди заважало. То грошей не вистачало—збирали на перший внесок за квартиру. То просто у щоденній метушні забували купити квитки заздалегідь, забронювати готель…
Тепер у них була своя оселя. Платити залишалося зовсім трохи. Час подумати про дитину. І якщо не зараз, то з малюком вони ще довго не зможуть здійснити мрію. Ось і вирішила Оксана зробити подарунок Олегові на свята.
Звісно, свекруха неодмінно висловиться, що Оксана витрачає гроші на дурниці. Що взимку біля моря робити нема чого. А як же вони з батьком? Чому не порадилася? Почнуть образи, докори. Словом, дістанеться їй на повну. Свекруха і так недолюблювала її, а тепер навіть уявити страшно, який скандал влаштує. Та нічого, не вб’є ж. Переживе якось. Зате як вона здивує Олега! Яке свято йому влаштує!
А якби порадилася, свекруха тут би розвела бучу, і жодного сюрпризу не вийшло б. Та й навряд чи вони поїхали б до моря. Що чоловікові сюрприз може не сподобатися, або в нього раптом знайдуться інші плани—Оксані навіть у думці не було. Олег завжди говорив, що не розуміє, навіщо цілу ніч об’їдатися салатами перед телевізором. Він любив компанії та веселощі.
Досі конверт із квитками лежав у шухлядці її робочого столу. Сьогодні вона вирішила принести його додому та подарувати чоловікові. Літати до мрії залишалося два дні.
Повернувшись, Оксана поклала конверт під ялинку так, щоб Олег одразу його побачив. Переодягнулася й почала готувати вечерю, прислухаючись, чи не відчиняться двері. Частіше поглядала на годинник.
О дев’ятій вечора вона вже хвилювалася. На плиті давно прохолола сковорода, а Олега все не було. Настрій швидко псувався. Вона дзвонила йому кілька разів, але телефон був відключений. Оксана метушилася по квартирі, підходила до вікна, дивилася, чи не заїде машина чоловіка. В голову лізли тривожні думки, одна страшніша за іншу. Вона набирала номер знову і знову, але бездушний голос повторював: «Абонент недоступний».
Оксана відганяла від себе піВона взяла другий квиток, обережно поклала його до сумки й усміхнулася: море чекає, а з ним — нова сторінка життя.