Ця історія може здатися звичною, але в ній є повчання – подружжя трохи за п’ятдесят, яке вже відсвяткувало срібне весілля. У них двоє дітей, дорослих і самостійних. Сімейне життя текла тихо, без шалених емоцій, але й без скандалів. Хіба що незвичним був постійно похмурий вигляд чоловіка – Богдана, чиє обличчя робило його набагато старшим за його 56 років.
Зміни в Богдані сталися швидко й раптово, а спровоцировала їх нова співробітниця, яка з’явилася у колективі. Молодою її не назвеш, але вона була на двадцять років молодшою за нього. На його обличчі раптом почали з’являтися емоції, та ще й позитивні. Незабаром увесь відділ знав про роман Богдана та Соломії.
З деякими колегами він став ділитися своїми радощами й проблемами, якось навіть проговорився, що дівчина наполягає на розлученні. Згодом із розмов розлучення перетворилося на реальність. Богдан пішов із сім’ї та зняв квартиру, куди переїхав із Соломією. Оскільки за десятиліття шлюбу повага до сім’ї залишилася, все майно він залишив колишній дружині та дітям, вирішивши починати з нуля.
Згодом молода дружина захотіла дітей, і Богдан теж мріяв про спільних нащадків. Через безпліддя Соломії довелося витратити чималі гроші на сурогатне материнство. Але поки та виношувала дітей, молода дружина раптом зрозуміла, що материнство – не для неї.
Закінчилася історія для Богдана черговим розставанням. Він залишився у чужій квартирі з двома малолітніми дітьми. За бажання нових, яскравих емоцій, які обіцяла молода дружина, він заплатив усім своїм майном і міцною сім’єю – але жінка так цього й не оцінила.