Твоя мама їде на цілий місяць? Тоді я — до своєї, — дружина стояла вже з валізою.
У Соломії був план. Простий, як дитяче бажання: відпустка з чоловіком біля моря. Олег обіцяв — цього року точно їдемо. Квитки куплені, готель заброньований, речі майже складені…
— Соню, вибач, — Олег дивився у телефон, не піднімаючи очей. — На роботі аврал. Все скасовується.
Серце стиснуло. Але не від несподіванки — від звичного розчарування. За роки подружнього життя Соломія вже звикла: плани чоловіка важливіші за її власні.
— Нічого, — проковтнула образу. — Тоді хоч вдома відпочину. Книжки почитаю, на балконі посиджу.
Вперше за багато років — тиша в домі! Кава без поспіху, улюблений детектив, захід сонця з балкона. Здавалося, доля дарує їй подарунок.
Але доля, мабуть, любила чорний гумор.
— Мама подзвонила, — Олег був задоволений. — Вона санаторій скасувала. Навіщо витрачатись, коли ти вдома й вільна? Та й зі мною побачимось.
Надія Петрівна. Жінка з залізною волею й переконанням, що весь світ зобов’язаний їй служити.
— Місяць? — голос Соломії здригнувся.
— Ну так! Чудово ж, правда? — Олег посміхався, як дитина, що отримала морозиво.
А Соломія раптом побачила свою відпустку: дні на кухні, нескінченні «принеси-подай», командувальний тон свекрухи й відсутність права на власну думку у власному домі.
— Звісно, чудово, — кивнула вона.
Через три дні Надія Петрівна в’їхала в їхню квартиру, як танк до окупованого міста.
— Соломіє, чому у вас цукор не в тій банці? — перші слова після «здрастуй».
— Тато, проходь, сідай, — Олег метушився навколо.
А Соломія зрозуміла: її відпустка перетвориться на місячну зміну офіціантки.
— Борщ варитимеш? — Надія Петрівна влаштувалася у кріслі, як на троні. — Тільки не дуже кислий. І м’ясо добре провар.
Соломія мовчки пішла на кухню.
### Нові правила
Надія Петрівна облаштувалася в домі, як полководець на захопленій території. До вечора першого дня стало зрозуміло: відпочинок Соломії скасовано назавжди.
— Соломіє, а де у вас нормальні каструлі? — свекруха рилась у шафах. — Ці якісь малесенькі. І взагалі, чому спеції не по алфавіту стоять?
Соломія мовчки переставляла банки. У власній кухні вона раптом стала гостІ тоді Соломія усміхнулась, взяла валізу і вийшла з дому, відчуваючи, як легшає з кожним кроком.