Валерія Семенюк горіла щоками під пильним поглядом директорки львівської гімназії 14. Друковані аркуші тремтіли у її долонях наче осикове листя.
Василино Петрівно, прошу вас! Не звільняйте мене! Двоє діточок, іпотека на квартиру! Її голос переривався. Я виправлюсь, клянусь!
Марічко Миколаївно, ви підробили диплом вищої освіти. Це серйозний порушення, яке…
Я ж мала намір донавчитись! Чесно! Мені лишень рік захисту залишився у львівському педагогічному! перебила блондинка, а сльози, немов дощові струмочки, котилися по личку. Дайте мені шанс!
Василина Петрівна поглянула на молоду вчительку мало не з батьківською м’якістю. Марічка вже третій рік учила її малят, діти її обожінювали, батьки й подувати не могли. Але закон залишався законом.
Гаразд. Даю вам місяць, щоб надати справжній диплом. Інакше…
Дякую! Врятували! Педагогиня ринула до дверей, але на порозі спинилась. Та ви ж відкіля довідались?
З обласного управління прийшла перевірка документів. Випадково знайшли невідповідність.
Марічка вилетіла з кабінету та ледь не врізалась у Богдана Опанасовича, вчителя фізкультури. Строкатоволосий чолов’яга літ пятдесяти пяти акуратно підтримав її за лікоть.
Що трапилося, Марічко Миколаївно? Біліша за сир, пожалився він.
Богдане Опанасовичу, щастя пішло! всхлипнула директорка молодших класів. Виживають!
Та за що ж то?
Марічка заніячилась. Зізнатись йому було соромно. Богдан Опанасович славився принциповими переконаннями та кристальною репутацією. Він віддав школі без малого вісімнадцять років.
З документами пригода вийшла, промовила вона невиразно.
Яка саме? Чи не зможу допомогти?
Марічка підвела на нього очі, повні сліз. Богдан Опанасович ставився до неї по-батьківськи, частував цукерками, розпитував про діток. Після розлучення Марічці бракувало саме такої чоловічої теплоти й уваги.
Диплом… Біда з дипломом.
Загубився,
А коли згодом онуки запитували, чому дідусь так смішно підморгує бабусі, коли хтось згадував про диплом, вони обидва починали сміятися до сліз, пригадуючи ту велику авантюру, що почалася з сильної брехні, але привела до такого гарного кінця.