Соломія дістала з сумки кілька фотографій і кинула їх на стіл: «Подивися сама», і Зоряна побачила Тараса з тією ж жінкою, тільки старшою, та їхнім девятирічним сином. Соломія пояснила: «Він уже десять років веде подвійне життя», а коли пізніше Тарас телефонував із відмовкою про роботу, вона різко перервала: «Я все знаю про твою іншу сімю». Він обіцяв приїхати, і Соломія чекала, розкладаючи докази на столі, розуміючи, що мовчання подруги лише відстрочило крах, а правда, хай і пізно, звільняє. Коли в підїзді хлопнули двері, вона випросталась, готуючись нарешті почути ту розмову, що мала відбутися десять років тому, адже час брехні минув.
Десять років у мовчанні