Слідкуйте за кількістю слів.
Марічка прокинулась від запаху смаженого сала та дивного звуку. У кімнаті було темно, але за стінкою брязкали каструлі, щось булькотіло.
О шостій ранку, серйозно? прошепотіла вона, натягуючи вдомашній халат.
На кухні у червоному фартуху з написом «Хазяйка» стояла свекруха Ганна Іванівна. Вона спритно перевертала котлети на величезній сковороді, при цьому голосно насвистуючи «Червона калина».
Доброго ранку, Марічко! весело сказала вона, не обертаючись. А я от вирішила всіх пригостити котлетами! Домашніми! Без хліба, як Сергій любить!
Сергій спить, насилу посміхнулась Марічка. І я теж спала. Сьогодні неділя.
Що ти, доцю! Хто рано встає тому до щастя! Я о пятій вже на ногах, вмилася, побігала по подвірю до здоровя ж, розумієш? А потім думаю треба всіх нагодувати!
Марічка повільно налила собі кави. Поки робила перший ковток, у кухню ввірвалася її мати Наталя Сергіївна у спортивних легінсах із ковриком для йоги під пахвою.
Марічко, доброго ранку! Ти не забула? Сьогодні ми йдемо на пілатес!
Наталю Сергіївно, посміхнулась Ганна Іванівна з тонкою ноткою дотепності, ви вже повернулися?
А як же! жваво відповіла Наталя. Я пробігла до ринку, знайшла свіжу зелень і ще й студію йоги до цього! До речі, Ганно, котлети зранку занадто. Ви ж знаєте, скільки там жиру?
А ви спробували б, перш ніж критикувати, свекруха зробила крок уперед. Там куряча грудка, жодного жиру. Та й Сергій їх із дитинства любить, я йому такі що-неділі готувала.
А Марічка не їсть смажене! різко сказала Наталя. У неї шлунок слабкий, я її до двадцяти років тільки на парі годувала.
Марічка сховала обличчя в долоні.
Це пекло. Родинне пекло.
Ввечері у ванній відбулася друга сцена.
Чому моя губка на підлозі? голосно запитала Ганна Іванівна.
Може, тому що ви своєю зсунули всі інші? не лишилась у боргу Наталя.
Я? У мене завжди порядок! А от ваші скляночки скрізь! Я навіть унітаз відкрити не можу ваші флакончики заважають!
Це травяні еліксири для обличчя!
Сміття, Наталю Сергіївно! Сміття!
Марічка закрила ноутбук. Працювати було неможливо.
Сергію, тихо сказала вона чоловікові. Нам треба поговорити.
Зараз не час, відмахнувся він. У мене турнір, ми в фіналі.
Сергію, Марічка підвелась, або ми говоримо, або я переїжджаю до сараю.
Він поставив гру на паузу й зітхнув:
Про що?
Про те, що в нашому домі живуть дві жінки, і кожна вважає, що це її кухня, її ванна і її ти.
Ну, це тимчасово…
Це вже третій тиждень, промовила Марічка крізь зуби. Я перестала пити каву, бо на кухні війна. Не можу піти у ванну, бо унітаз захоплений кремами. Вчора твоя мама переклала мої книжки за розміром. Моя мама скасувала Netflix, щоб дивитися «Танці з зірками».
Але вони ж хочуть як найкраще…
Так, Марічка підвелась. А завтра вони спалять одна одну на багатті з моїх улюблених романів.
Наступного ранку почалася велика кулінарна битва.
Ганна Іванівна готувала «фірмовий борщ». Наталя Сергіївна, дізнавшись про це, дістала свій козир «овочевий суп без солі». Обидві почали нарізати капусту.
Мій борщ Сергій завжди їсть! Зі сметаною! голосно заявила Ганна.
Бо ви його з дитинства звикли! парирувала Наталя. У тридцять років пора їсти як доросла людина! Здоровя важливіше за смак.
А материна любов важливіше за ваші фітнеси!
Фітнес це здоровя! А ваш борщ інфаркт у тарілці!
Марічка не витримала:
Годі! У мене, до речі, теж є смаки, і я не їм ні борщ, ні прісний суп! Де мої мюслі?
Я викинула, там шкАле в ту саму мить у двері зявився Сергій із двома квитами на море, промовивши: “Достатньо завтра ми їдемо удвох, а мамам даємо місяць на те, щоб знайти спільну мову, інакше вони обоє переїжджають до бабусі.”