Не можна вдавати, що все залишилось колишнім

З дитинства Катерина любила запрошувати подружок до себе. Мама завжди дозволяла, бо й сама була такою. Як тільки Катя памятає себе, у них постійно були мамині подруги, особливо вихідні.

Дні народження ніколи не проходили без гостей. Батько був іншим спокійним, до візитів маминих подруг ставився нормально, іногда чаював з ними, жартував. Але частіше сидів у гаражі, друзів у нього було небагато хіба що сусід.

Катері подобалося, коли до них заходили мамині подруги просто так, по дорозі. Вони рідко пили вино хіба що по святах, а так чай, каву. Коли були гості, у матері завжди був гарний настрої, всі сміялися, іноді навіть співали.

Мам, чи можна, щоб Оленка з Марянкою зайшли до мене? питала вона.

Звісно, донечко, нехай приходять. На столі печиво й цукерки, частуй, якщо що, і йшла на роботу.

Якщо подруги довго не заходили, мати пекла пиріжки й казала:

Запрошу хоч Наталку й тітку Галю, сусідок, Катрусю, сходи поклич їх.

Так і жили. Коли Катя вчилася в університеті, приїжджала на вихідні з подругою, а то й на канікулах могла привести її, звісно, з дозволу матері. Звичка матері запрошувати гостей перейшла й до Каті.

За чоловіка вона вийшла на останньому курсі, за однокурсника Ігоря. Жили окремо, вона запрошувала подруг. Ігор спочатку був проти, але зрозумів, що для дружини це важливо.

Ігорку, у нас вдома завжди були гості, я так звикла. Ти не проти, якщо іноді будуть приходити друзі?

У нас гості були рідко, моя мама не гостинна, не любила нікого приймати. Якщо батько приводив друга після роботи скандалу на весь вечір не уникнув. Але я не проти, якщо тобі так хочеться, і поступово чоловік звик.

Разом обирали, кого запросити, зрештою визначився коло друзів. Ігорю не подобалася подруга Каті Надя. Вона була самотньою, поховала чоловіка й завжди трохи сумною.

Як ти дружиш із Надею? казав він. Вона завжди похмура, слова з неї кліщами не витягнеш. Якщо не жартувати й не сміятися, то навіщо така гостя?

Але вона зі мною говорить, дає поради, я її слухаю. Надя поганого не порадить. Вона вміє слухати й секрети не розповість. Такі подруги теж потрібні.

Ну знайшла кого слухати, тоска зелена…

Ні, Ігор, вона мені подобається. Надя не любить бути в компанії, тому іноді приходить сама. З нею спокійно.

Час ішов. Ігор із Катею збудували великий будинок, народили сина, все так само зустрічалися з подругами. Іноді гуляли з дітьми, але частіше сиділи вдома місцяАле одного разу Катя зрозуміла, що життя без довіри це вже не життя, а просто існування.

Оцініть статтю
Соняшник
Не можна вдавати, що все залишилось колишнім