Здається, ти не зможеш вдати, що все, як колись.
Оля з дитинства обожнювала запрошувати подружок до себе. Мама завжди дозволяла, бо й сама була такою. Як тільки Оля памятає, у них постійно були мамині подруги, особливо у вихідні.
Ну а дні народження без гостей? Та ніколи! Батько був іншим спокійним, і на візити маминих подруг дивився нормально, іногда навіть чаю з ними пив, жартував. Але частіше вони сиділи самі, а він копався у гаражі друзів у нього майже не було, хіба що сусіди.
Олі подобалося, коли до них завітали мамині подруги, навіть просто так, по дорозі. Вони рідко пили вино хіба що по святах, а от чай чи каву запросто. Коли приходили гости, у мами завжди був гарний настрій: сиділи весело, сміялися, а то й пісні співали.
Мам, а можна, щоб Іринка з Марянкою до мене зайшли? питала вона.
Звісно, доню, нехай приходять! На столі печиво й цукерки, частуй, якщо що, і йшла на роботу.
Якщо ж подруги довго не заходили, мама пекла пироги й казала:
Запрошу хоч Наталку й тітку Галю сусідок нашіх. Олюнь, сходи поклич їх до нас.
Так і жили. Коли Оля вчилася в університеті, на вихідні приїжджала з подругою, а то й на канікулах могла привезти її звісно, з маминого дозволу. Звичка мати завжди гостинно приймати людей передалася й Олі.
За чоловіка вона вийшла на останньому курсі за однокурсника Ігоря. Жили окремо, вона запрошувала подруг. Ігор спершу був проти, але потім зрозумів, що для дружини це важливо.
Ігорку, у нас вдома завжди були гості, я так звикла. Ти ж не проти, якщо і до нас іноді будуть приходити друзі?
У нас гості були рідкістю. Моя мама не дуже гостинна, не любила нікого приймати. А якщо батько раптом приводив друга після роботи скандалу на весь вечір не уникнути. Але я не проти, якщо тобі так хочеться, і поступово чоловік звик.
Разом вони вирішували, кого запросити, і зрештою сформувався свій коло друзів. Ігорю не подобалася подруга дружини Віра. Вона була самотньою, поховала чоловіка й завжди трохи сумною.
Як ти з нею дружиш? висловлював він думку. Вона завжди похмура, і слова з неї не витягнеш кліщами. Якщо не жартувати й не сміятися, то навіщо взагалі приходити в гості?
Але вона розмовляє зі мною й навіть дає важливі поради, а я їх слухаю. Віра поганого не порадить. Ще вона вміє слухати й нікому не розповість секретів. Якщо хочеш поділитися проблемами, їй можна спокійно розказати. Так, вона не компанійська, не сміється голосно, як інші. Але іноді ж хочеться поговорити по душі саме з такою людиною.
Ну знайшла кого слухати, тоска зелена
Неправда, Ігор, вона мені подобається. Віра не хоче бути в компанії, тому іноді любить заходити сама. Мені з нею спокійно й затишно. Вона ніколи не скаржиться на життя й підтримує мене. Такі подруги потрібні.
Час ішов. Оля з Ігорем збудували великий дім, народили сина, і все так само вона зустрічалася з подругами. Іноді гуляли з дітьми, але частіше сиділи в Оліному домі там було де розгулятися.
Дві подруги Олі жили з свекрухами, там особливо не пожартуєш. Тільки одна Юля з чоловіком і сином мешкала окремо, але й вона частіше приходила до них. Іноді збиралися з чоловіками: трохи випють, то в гаражі сидять, то в лазні. Так і проводили час.
Одного разу Віра, завітавши в гості, проговорила:
Олю, я б на твоєму місці не дуже довіряла Юлі. Будь з нею обережна вона занадто багато уваги приділяє твоєму чоловікові.
Що ти кажеш, Віро? Юля просто весела, любить жартувати, заступилася за подругу Оля.
Але потім довго думала над її словами.
У самої немає чоловіка, тому й заздрить, мабуть. До того ж мама завжди казала триматися подалі від самотніх подруг. Треба якось віддалитися від неї.
Оля поговорила й із чоловіком.
А я тобі що казав? Я бачу, вона якась потайлива
Зрештою Оля викреслила Віру зі списку подруг, але в її житті нічого не змінилося. Вони як і раніше періодично зустрічалися з компанією. Жили дружно: якщо хтось їхав по справах виручали один одного, забирали дітей із садка.
Олю, виручи, забери мого Ваню з садка, часто дзвонила Юля. Мій Сашко сьогодні з друзями на рибалку поїхав, а я затримуюся на роботі. Виручиш?
Звісно, Юле, не питання адже наші діти в одному садочку.
Час минув. Одного разу Оля прийшла в садок за своїм Вітей і зустріла Юлю. Вийшовши, вирішили пройтися з хлопцями в парк. Поки йшли, Ваня раптом запитав у мами:
Мам, а дядя Ігор сьогодні до нас прийде? Вчора він мені смачні чіпси приніс.
Юля нічого не відповіла, тільки трохи почервоніла. Олі стало цікаво: що за дядя Ігор? Адже її чоловіка теж звуть Ігор.
Вчора ввечері він їхавОля раптом згадала, як Ігор учора повертався додому з дивним запахом медового торта того самого, що постійно пекла Юля.