Останнім часом Олег із Соломією нарешті переїхали у свій великий будинок. Просторий, двоповерховий саме те, що треба для їхньої сімї з трьома дітьми. Кожна дитина мала свою кімнату, і всі були щасливі. Хоча найменша, Марійка, ще не усвідомлювала, що таке власний простір їй лише рік і вісім місяців.
Дякую тобі, любий, за це чудо. Так гарно почуватися господинею великого дому. Хлопці, звісно, носяться, немов ураган, але що ж дітям треба витрачати енергію, раділа Соломія.
Але з часом вона зрозуміла, що підтримувати порядок у такому будинку справжнє випробування, особливо з трьома дітьми. Данилкові сім, Ярику чотири, і Марійка, яка ще ледве ходить.
Після вечері Соломія мила посуд, діти гралися, чоловік розвалився на дивані перед телевізором. Раптом задзвонив його телефон.
Привіт, Вітьо, почула вона його голос. Усе добре, а в тебе як?
Соломія здогадалася, що це молодший брат чоловіка, який жив у іншому місті з матірю. Хоча Віті вже тридцять, він не поспішав одружуватися. Закінчивши розмову, Олег весело оголосив:
Вітьо збирається одружуватись, запросив нас на весілля.
Невже? здивувалася Соломія. А я думала, він ніколи не одужає. Йому й так добре: сам красенем виріс, жінки за ним бігають, а мати годує та прасує. Життя малина. Хіба що робота в нього не дуже серйозна, хоча й інститут закінчив. Ну просто бешкетник!
Чоловік мовчав, задумавшись.
Ти ж у мене справжній трудоголік, продовжувала вона. Енергійний, цілеспрямований, амбітний. Ви з братом як небо і земля. Вітьо й далі в нічному клубі працює?
Так, ді-джеєм, відповів чоловік.
А хто наречена?
Особливо не розповідав. Каже, звуть Оксана, працює вчителем молодших класів.
Соломія сіла поруч, помітивши, що Олег щось вагається.
А де вони житимуть? Може, у Оксани є квартира?
Ось до чого я веду, глянув він на неї. Якщо мама переїде до нас? У неї однушка чи вони там втрьох помістяться? А у нас простору вистачить.
Соломія замовкла, обмірковуючи перспективи життя з А знаєш, я не проти, нарешті промовила вона, допомагатиме з дітьми.