Не випробовуй долю

Не випробовуй долю

З висоти свого життєвого досвіду Надія зрозуміла і була впевнена, що в житті нічого не відбувається просто так. Кожна зустріч, кожне знайомство призначені згори.

І що б там не казали про збіги чи випадковості, це неправда, твердо говорить вона. Дехто вважає, що долю можна змінити чи обдурити, але ще нікому не вдалося. У кожного є свій скелет у шафі. Запханий глибоко, і нікому про нього знати не варто, розмірковує Надія. У мене теж є, куди ж без цього. Але не хочу, щоб хтось дізнався.

Дивлячись у вікно на квітучу дику яблуню, вона згадала такий самий квітучий травень. Бузина пахла, коли Надя з Олесею поверталися зі школи, навчалися у десятому класі. Тоді це був випускний, дівчата готувалися до іспитів. З дитинства вони нерозлучні подруги, жили поруч, вчилися в одному класі. Скільки таємниць і секретів було між ними! Олеся була скромнішою, ніжною, її щоки завжди палали, як маки, була соромязливою, мабуть, тому й виглядали вони, як свіжі яблучка. Надя жвава й смілива, завжди заступалася за подругу.

Олесю, ну невже ти не можеш відповісти чи дати «здачу», як слід? Тоді ніхто не чіпатиме, навчала вона. Раз-другий підручним зошитом по потилиці цьому Тарасику і більше не буде привязувати твою косу до стільця.

У Олесі була довга коса, а той Тарасик сидів прямо позаду неї й тихенько привязував її до спинки стільця. Вона навіть не помічала, а коли вставала несподівано плюхалася назад. Клас реготав. Звісно, ніхто не здогадувався, що Тарасик таємно закохався в неї. Ось так і виражав свої почуття. Олесі він не подобався занадто хуліганистий і дрібязковий.

Надю, не можу я йому зошитом заїхати, жаль Тарасика, хоч він і заслуговує, відповідала Олеся.

Дарма, наступного разу я сама з ним розберуся, обіцяла Надя.

Та годі, не звертай уваги, скромно буркнула подруга.

Після школи подруги вступили до технікуму, вирішили стати товарознавцями. Вчилися разом, дружба лише зміцніла, хоча й Олеся стала трохи сміливішою. Надя зустрічалася з Миколкою з іншої групи, бігала на побачення, а Олеся вечорами сиділа вдома.

Ой, Олесю, давай познайомлю тебе з другом Миколи, хлопець класний. Жартівник, анекдоти з нього сиплються, сміялася Надя. Будемо разом гуляти, Олег навіть питав, чи нема в мене подруги.

Ні, Надю, не хочу я таких знайомств. Ти ж знаєш, я хочу закохатися по-справжньому, раз і назавжди.

Ну і просидиш вдома, чекаючи принца. Підемо завтра з нами в кіно, запрошувала подруга.

Олеся не хотіла заважати, адже третій зайвий. Так вона вважала. І знайомитися не хотіла чекала, поки доля сама їх зведе.

Одного разу вона помітила, що Надя не в гуморі:

У тебе щось трапилося, Надю? Якась ти сумна.

З Миколою посварилися навідріз. Прийшли в кіно удвох, а він побачив якихось дівчат, підбіг до них, сміється. А я стою, ніби «бідна родичка». Через десять хвилин про мене згадав. А потім увесь фільм крутив головою, озираючись на них. Після сеансу я йому все вилила.

І що він? цікавилася Олеся.

Що-що, послав мене куди подалі. Додав, що набридла. Ну й я не залишилася в боргу відправила його в космос На цьому наша любов закінчилася.

Микола більше не підходив. Надя трохи сумувала, але швидко забула. Незабаром, напередодні випуску, подруги вирішили прогулятися парком. Була рання весна, тепло. Дівчата йшли, весело базікаючи, у Олесі в руці була книга. Раптом повз них пройшов хлопець і ненароком зачепив її книга впала. Він одразу нахилився, підняв і вибачливим тоном промовив:

Вибачте, я ненароком. Але побачивши їх веселі очі, усміхнувся. Ось, візьміть. Чесно, не хотів.

Ну добре, пробачаємо, відповіла Надя, а Олеся мовчала.

Хлопець був високим, гарним, з блакитними очима, трохи кучерявий. Їхні погляди зустрілися і в ту ж мить вони відчули притягнення.

Буває ж таке, промайнуло в Олесі, а він не відводив очей.

Опамятавшись, сказав:

Олег, Олегович. Але краще просто Олег.

Надя, швидко простягнула руку вона, а це Олеся.

Дуже приємно, відповів Олег. Ви кудись поспішаєте?

Ні, просто гуляємо, відповіла Надя.

Олег сподобався їй. Вона вже вирішила: цього хлопця не відпустить. Але бачила, як подруга дивиться на нього, а щоки палають.

Здається, Олесі він теж до вподоби, подумала вона. Та з нею я швидко розберуся, вона ж соромязлива поступиться.

Олегу сподобалася Олеся. Навіть якщо вона мовчала, а подруга балакала, він не від

Оцініть статтю
Соняшник
Не випробовуй долю