Коли наречена підписувала шлюбний документ, щось рухнуло під її сукнею
У весільній залі лунали радісні шепоти.
Крізь високі вікна лилося мяке світло, а позолочені крісла були заповнені елегантно одягненими родичами та друзяками.
Дехто з гостей піднімав телефони, намагаючись вловити момент на камеру.
Повітря тремтіло від передчуття свята, наповнене щастям.
Наречена, Оксана, стояла поруч із нареченим, Дмитром, міцно тримаючи його за руку.
Вона виглядала досконало: біла сукня-річка облягала її струнку фігуру, а довга фата ніжно лягала на підлогу.
На її обличчі сяяла усмішка, проте в очах миготів легкий тривожний відтінок.
«Усе буде добре», прошепотів Дмитро, стискаючи її пальці.
Оксана кивнула, але перш ніж встигла відповісти
щось рухнуло.
Не позаду. Не збоку. Саме під сукнею.
Легкий, ледь помітний поштовх ніби хтось, або щось, ховалося серед складок тканини.
Оксана здригнулася, відступивши на крок. Дмитро одразу відчув напругу в її руці й нахмурився.
«Що сталося? Що не так?»
Але перед тим, як вона встигла відповісти, рух повторився тепер сильніше.
Край сукні здригнувся, наче щось намагалося визволитися.
Гості завмерли.
Одна з дружок нареченої, Соломія, сховала обличчя в долоні. Старенька тітка Марія перехрестилась, шепочучи щось до неба.
Повітря стало густим, мов у вакуумі.
Дмитро знітивів.
Оксана стояла нерухомо, мороз пробіг по її спині.
І тоді
почувся шелест.
Тихий, але виразний сумнівів не залишилося: щось було там, під сукнею.
«Ви жартуєте?» нервово прошепотів свідок, Тарас, озираючись.
Але ніхто не сміявся.
Усі затамували подих, ніби опинившись у кульмінації фільму.
І раптом
Сукня різко здригнулася!
Оксана скрикнула, підняла край сукні і зала вибухнула зітханнями. Дмитро стиснув кулаки, а реєстраторка, жінка на імя Леся, завмерла з печаткою в руці.
З-під сукні, наче з таємного ходу, вирнула чорна тінь, почулося шипіння
і маленький чорний клубочок вистрибнув назовні.
Хтось скрикнув, інший гість відскочив, розливши фужер шампанського. Рожевий напій просочився в килимову скатертину.
Оксана притулилася до Дмитра.
«А-а-а! Що це?!»
Клубочок незграбно підстрибнув кілька разів і зупинився посеред зали.
Він помахав хвостом, а потім
мяукнув.
Тиша.
Дмитро кліпнув очима. Оксана, яка ще хвилину тому вжахну