Стіна виявилася піщаною
До кінця девятого класу Марянка округлилася, і тепер уже не тільки хлопці, а й молоді чоловіки заглядалися на струнку та гарну дівчину. Батьків Марянки в селі знали й поважали. Мати Ганна працювала завідувачкою пошти, а батько Іван був слюсарем. Будинок у них великий спершу думали, що дітей буде багато, тому й звели простору хату. Та народилася лише одна донечка, і на цьому все.
Маряночко, покликала мати, вийди, будь ласка, розвішай білизну, щойно постирала.
Зараз, мамо
На дворі стояв спекотний літній день. Марянка в коротенькій сукні вийшла з хати з мискою випраного білля й попрямувала до мотузки, натягнутої в подвірї.
У селі всі знали цю гарну й запальну дівчину вдача в неї була полумяна й зухвала. До шістнадцяти років розквітла, а вже й сама почала оцінювально поглядати на чоловіків.
От так Іванова донька за мить перетворилася на красуню, проводжали її поглядами місцеві жінки. Не одному хлопцеві голови позбиває, мозки набік покрутить.
Підійшовши до мотузки, Марянка почала розвішувати білизну, коли раптом її погляд впав на Семена, який сидів на лавці під деревом і палив, не відводячи очей від дівчини. Це був друг її батька. Іван запросив Семена й Колю допомогти викласти плитку у саду. Сам зайшов у хату по квас, бо робітники хотіли пити, а Коля в той час носив пісок у відрі з купи.
Марянка через плече кинула Семену такий погляд, що той ледве не поперхнувся димом. А потім, не поспішаючи, нахилилася, вигнулася, як лань, і розвішувала велике рушник