Єдина
Молодою дівчиною прийшла працювати в будівельне управління Ліля, секретаркою. Після школи не вступила до інституту дуже хворів батько, а матері в неї не було. Він сам виховував доньку, мати померла при пологах. Зате в школі Ліля вчила французьку. Їй дуже подобалася ця мова, вона ходила на додаткові уроки у старших класах, а потім сама вдосконалювала знання. Сподівалася, що колись знадобиться.
Безвідповідна і таємна любов
Коли Ліля вперше побачила свого начальника Богдана Івановича вранці він увійшов до приймальні, ввічливо привітався, на мить зупинив подив на новенькій й увійшов до кабінету вона завмерла.
– Отакої розгублено подумала вона. Який гарний чоловік А потім злякалася, ой, що це я? Богдан Іванович мій начáльник, старший за мене й одружений.
Це був чоловік років сорока, високий, стрункий, з оксамитовим голосом, блакитними очима і чарівною усмішкою. Богдан Іванович викликав її до кабінету, дав якісь вказівки, а вона дивилася йому в очі, в яких тонула, насолоджувалася його голосом, але, опанувавши себе, кивнула.
Вискочивши з кабінету, вона плюхнулася на стілець і поступово прийшла до тями.
– Ні, так не можна. Я прийшла працювати. Начáльник одружений, і всі кажуть, що дуже любить свою жінку, Олену.
Богдан Іванович справді був одружений і, окрім своєї Оленки, нікого біль