**Спробуймо знайомство**
«Одного лишень не буває в житті, думає сама до себе Маряна. Буває, люди живуть разом роками, а потім раз! і розійшлися. Дивно. Чимало таких знайомих у мене, і я сама така. Хоча з тим гнобителем довго не прожила, але минуле є».
Маряна недавно вийшла на пенсію, живе сама. Донька заміжня, у власній родині в місті. Виїхала з села після школи, вступила до технікуму, там і чоловіка знайшла. Тепер лише наїздами часів не має, обоє працюють. Онука в школі.
Ще коли працювала, колеги-жінки їй радили:
Марянко, ну скільки можна самій сидіти? Вільних чоловіків як грибів у лісі. Є й вдовці, й розлучені, у кого шлюб не вдався. Познайомся з кимось, оголошень повно у газетах, інтернеті.
Страшно мені першій дзвонити, відмовлялася вона. Та й якщо чоловік розлучений, щось у ньому не так. Від добрих мужів жінки не тікають, а хороші всі при дружинах. Не вірю я таким.
Та хто ж тебе силує одружуватися? найбільше наполягала Галя, яка саме через оголошення знайшла чоловіка й тепер живе щасливо. Поговориш, не сподобається більше не дзвониш. Що тут такого?
**Знайомство по оголошенню**
Таки наважилася Маряна. Перший раз було ніяково набрати номер, а далі зрозуміла: «Та й справді, що тут страшного? Говоримо по телефону, не бачимо один одного, не сподобається кладу слухавку».
Декілька разів дзвонила. Чоловіки були різні, і вже з першої розмови ставало зрозуміло, чи варто продовжувати. Погляд її на розлучення змінився:
Адже не завжди чоловік винен у розпаді сімї. Ми, жінки, теж буваємо не без гріха. Чужа сімя темний ліс.
Так що час від часу Маряна знайомилася, але ніхто не запав у душу. Із тими, хто вже був у шлюбі, спілкувалася обережно, не довіряла. Та доля підказала їй номер розлученого Тараса. З перших слів він сподобався розумний, чемний, про колишню дружину погано не говорив. Розійшлися після довгих років разом, коли діти виросли й пішли своїм шляхом.
Маряна не розпитувала про причини. Їй самій неприємно згадувати минуле, то ж розуміла його.
Насторожило одне. Коли спитала:
Тарасе, а з дітьми спілкуєшся? НавідуНавідуєш їх чи вони до тебе їздять? він лише знизав плечима: «Ні, не спілкуємось».