Ось переказана історія у українському контексті:
Кому вірити, як не матері
Марійка памятає своє щасливе дитинство, хоч зараз їй двадцять пять, і встигла вже побачити в житті чимало і радощі, і гірке розчарування.
Коли молодий хорунжий Олег, щойно закінчивший військову академію, запропонував своїй дівчині Наталі вийти за нього заміж, вона ледве повірила. Вони зустрічалися два з гаком роки, поки Олег навчався, і побачення були рідкісними курсантів не часто відпускали.
“Наталко, ходемо швидше подавати заяву, розпишемося, а потім я поїду на нове місце служби, влаштуюся. А ти приїдеш пізніше, я тебе зустріну,” казав Олег, радий, що закінчив навчання, отримав погони, а тепер стане і сімейною людиною.
“Згодна,” відповіла щаслива Наталя. Їй давно хотілося втекти з дому від пиячити-батька, що постійно влаштовував скандали, та й матір особливо не шкодувала.
Мати Наталі заступалася за батька, коли той був тверезий, бігала навколо нього з тарілками, а потім все починалося знову. На доньку ніхто особливо й не звертав уваги. Лише б було що одягнути і поїсти. Зарплату батька мати вибивала з нього скандалами, доки він її не пропивав.
Нічого доброго в житті вона не бачила.
“Коли в мене буде донька,” мріяла Наталя, “я її любитиму і виховуватиму навпаки. І жодних скандалів у мене не буде, бо за такого, як наш батько, я ніколи не вийду. Знайду собі доброго хлопця.”
Наталя приїхала до Олега в далеке поліське селище, де служив чоловік. Містечко невелике, але квартиру їм одразу дали однокімнатну. До приїзду дружини Олег постарався меблі наполовину казенні, щось докупив сам.
“Олежку, як я рада! Тепер ми вдвох, і ніхто нам не потрібен. І тут я сама господиня,” тішилася Наталя, а чоловік, задоволений, обіймав її.
За півтора року в них народилася донечка Марійка. І от тут Наталя вже крутилася майже сама чоловік то на навчаннях, то на службі, іноді лише ввечері разом купали доньку. Він приходив, коли вона спала, і йшов теж, коли вона спала. Сумно було.
Час минав. Донька підростала, Олега перевели в інше місто правда, невелике, районне, але все ж не селище. Потім ще і ще, так Марійка й вчилася в різних школах. Крутилися по країні, аж поки одного дня батько не прийшов зі служби і не сказав:
“Ну все, їдемо на нове місце, у велике місто, мабуть, там і залишимось назавжди.”
“Нарешті, заробив,” сказала Наталя. “Набридло по цих гарнізонах мотатися. Інші на одному місці живуть і нікуди.”
“Наталко, у тебе ж чоловік військовий, треба було за цивільного виходити. Не розумію, чим незадоволена? У тебе все є квартира, машина, гроші.”
Але Наталя, схоже, характером у матір пішла з часом і доньці перестала уваги приділяти. І Марійка, чим старшою ставала, тим більше тягнулася до батька. Між ними було повне порозуміння. Наталі було байдуже.
Квартиру їм дали в центрі міста, трикінатну. До цього жили в маленьких, а коли зайшли сюди, усі оніміли. Особливо Марійці сподобався балкон з десятого поверху відкривався неймовірний вид.
Марійка вчилася в добрій школі. Батько служив далі, а мати теж працювала. Дівчина часто бачила і чула, як мати свариться з батьком. Той мовчав, а Наталя щось вимагала. З нічого починалися крики. Доньці було шкода батька, який виходив на балкон, сідав у крісло і читав газету, чекаючи, поки дружина випустить пару. На балкон вона сваритися не наважувалася а то підуть плітки.
Через два роки батьки таки розійшлися. Марійка залишилася з матірю, батько переїхав в інший район. Квартиру Олег віддав дружині з донькою.
“Марійко, приїжджай до мене у вихідні чи на канікулах, ось адреса,” сказав батько і пішов, а вона стиснула в руці дорогоцінний папірець і сховала його від матері.
Марійка їздила до батька на канікулах разом гуляли в парку, ходили в кіно, їли морозиво. У матері, схоже, образа на чоловіка була глибока, і виливала вона її на доньці. Вже старшокласницею Марійка навчилася давати відсіч. Між ними встановився хиткий мир, але жили вони, як чужі.
Коли постало питання, куди вступати вдома чи в інше місто, вона, звісно, обрала друге. Хотілося швидше втекти від матері. Вступила в університет, жила в гуртожитку і раділа. Раділа тому, що не бачила матір.
“На канікули поїду до мами, навідаю батька,” думала вона.
Настали канікули. Марійка приїхала додому і її огорнуло розчарування. Мати жила не одна, а з Віктором, який був лише на сім років старший за доньку. Вперше в житті Марійка побачила пяного чоловіка в квартирі. Батько не пив хіба трохи у свята, тому для неї це було неприємно. Віктор постійно бу