Вона знайде те, чого не шукає
Після святкування ювілею пятдесяти років, Надія вирішила взяти відпустку на початку травня, щоб без поспіху, як це буває у вихідні, встигнути зі справами на дачі. Ігор теж наполягав.
Звичайно, перебираємось з тобою на дачу. Ти копатимешся неспішно, а я після роботи приїжджатиму на вихідні.
Ти маєш рацію, все одно цього року ми не їдемо на море, і так витратилися на ювілей у ресторані. Але ж гарно пройшло свято, так, Ігорку? Дякую тобі, якби не ти говорила Надія.
Настав відпустний час. Вона збирала на дачу речі, розсаду, чекала на чоловіка. Нарешті він приїхав:
Ну, я готова. Винось у машину все й завантажуй. По вечеряємо там, я взяла їжу в контейнерах.
Поки їхали, Ігор раптом зізнався:
Гарно ми з тобою придумали щодо дачі, але я не зможу допомогти як слід. Мене несподівано відправляють у відрядження.
Надовго, Ігорку?
На два тижні. Але обіцяю при першій нагоді приїхати й допомогти. Шеф відправляє мене до сусіднього міста.
Надія до своїх пятдесяти досягла всього, що потрібно для забезпеченого життя. Добрий чоловік, стабільні стосунки, дорослі й самодостатні діти. Все, як у людей: велика квартира, хороша машина, дача, гідна робота з пристойною зарплатою.
А ще поряд найкраща подруга Марія, з якою ділилася абсолютно всім. З дитинства разом вчилися, потім вступили до одного інституту й тепер працювали в одному офісі. Марія була яскравою й жвавою, чоловіків міняла часто, але в особистому житті їй не щастило. Швидко наступало розчарування.
Не пощастило їй одразу після школи, коли виявилося, що вона вагітна від однокласника.
Маріє, їдемо до лікарні, наполягла мати, побачивши стан доньки, швидше позбавляємося від цього Тобі вступати до інституту й вчитись, а не звязувати себе по руках і ногах.
Мати владнала все тихо, за знайомством, щоб ніхто не дізнався. Після школи Марія вступила до інституту. Але наслідки аборту далися взнаки більше дітей у неї не було.
Вона двічі виходила заміж. З першим чоловіком жили тихо й мирно, але це «тихе болото» її затягувало. Не подобався їй спокійний сімейний лад. Яскрава й гарна жінка не втрималась і зрадила чоловікові. Сама й зізналася, а той подала на розлучення.
Маріє, ну я тебе не розумію. Чим тобі не чоловік Олексій? Інтелігентний, розумний. Ну так, багато працює, але ж для тебе старався, дивувалася Надія.
Ой, нудно з ним. Та не переживай, подруго, буде й на моїй вулиці свято.
Потім вона ще раз вийшла заміж за красунчика. Познайомилася з Артемом на концерті він співав, вона його примітила, потім підійшла. Але вже й він звернув увагу на ефектну жінку. Зачарував її своїм вокалом.
Марусенько, ти моя муза, співаю лише для тебе.
Його безтурботне життя подобалося Марії: постійні банкети, де вона завжди була присутня, алкоголь, жінки й чоловіки. А потім і вихідні Артемо проводив удома, але вже без неї. Приходив пяним, вона терпіла, трималася. Але одного разу справа дійшла до рукоприкладства він підняв на неї руку. Марія швидко зібрала речі й пішла. Зажурилася.
Надія заспокоювала:
Маріє, не там ти шукаєш чоловіків. Треба вибирати спокійного й гідного, а ти
Надія відчувала провину перед подругою за своє сімейне щастя й достаток, навіть намагалася знайомити її з чоловіками. Але Марії вони швидко набридали. Так ось до пятдесяти вона жила сама, але залишалася життєрадісною. Бували, звісно, цікаві романи, але все це було короткочасно.
Ігор із Надією розвантажили речі, щось прибрали в будинку. А вранці чоловік поїхав додому треба було зібратися у відрядження. Надія зранку затеяла генеральне прибирання тут їй жити місяць, вирішила провести всю відпустку на природі, тішилася. До обіду все закінчила, визирала у вікно, але сусідку Ганну не бачила. Хоча знала, що та живе в будинку, як тільки сходить сніг.
Але, обійшовши будинок, щоб прибрати в лазні, вона помітила у Ганни в городі якогось чоловіка. Він неспішно клопотався по господарству, щось робив і не витріщався по сторонах. Чоловік був широкоплечим, середнього зросту, але статура міцна, спортивна. Вирішила підійти й через город привітатися.
Добрий день, чогось не бачу Ганну. Невже захворіла? Я Надія, сусідка.
Так точно, захворіла, лежить удома. А я ось у відпустці й вирішив допомогти. Сестрі треба підмога, син далеко. А я Юрій, молодший брат Ганни. То будемо дружити й допомагати одне одному, сміявся він.
Робота у сусідів йшла швидко й злагоджено. Надії сподобався Юрій не скажеш, що красень, але з приємним голосом. На вигляд йому років пятдесят, плюс-мі