Народити в сорок сім?
Ти з глузду зїхала в такому віці дитину народжувати?! Тобі ж сорок сім! кричала Наталі подруга й колега по цеху Марія.
А що робити, Марусю? Дитина вже є, винувато похитувала плечима майбутня мати.
Як що робити? Ти міркуєш, як баба Параска з нашого села. Є ж купа способів Таблетки, вакуум
Годі, Маруся! Я дитину вбивати не буду! різко перебила Наталя. Ще невідомо, чи виношу. Але якщо Бог дасть народиться.
Та ну тебе, махнула рукою Марія. Дурна!
Наталя йшла додому, спантеличена. Шкодувала, що розповіла про вагітність першій подрузі, а не Олегу. Але водночас раділа, що прийняла рішення. Чомусь Маряни дорікання лише підтвердили її вибір. Тепер треба було сказати матері й дорослому синові Данилові.
З Олегом Наталя не хвилювалася. Він давно мріяв про дитину, ще з того часу, як вони почали жити разом.
Разом вони вже десять років, з тих пір, як Наталя розлучилася з першим чоловіком, батьком Данила. Розлучили їх швидко на суді навіть причину пояснювати не довелося, бо Тарас прийшов пяний. Суддя глянула на нього й сухо винесла рішення: «Усе зрозуміло. Розлучайтеся з цим пияком, тут навіть думати нічого».
Того ж дня Тарас зник з її життя, попередньо заявивши, що аліменти платити не збирається.
Наталя навіть не стала з ним судитися. Була щаслива, що позбулася цього тягаря, який колись впустила в своє життя. Після розлучення вона навіть сама собі пообіцяла: «Більше ні за які гроші з чоловіками звязуватися не буду».
Але незабаром у цеху зявився Олег. І одразу почав за нею доглядати ніяково, навіть трохи грубувато. Але Наталі це подобалося. За місяць вони почали зустрічатися, а ще за місяць вона познайомила Олега з дванадцятирічним сином. Вони відразу знайшли спільну мову.
Дядьку Олегу, заходь до нас ще, попросив Данило.
Прийду.
І справді прийшов, приніс хлопчикові подарунок і солодощі. А незабаром і зовсім став залишатися на ніч. Вона навіть не помітила, як він оселився у них.
Наталко, а народи мені донечку, попросив Олег через рік. Їй тоді було вже тридцять вісім, і вона вважала, що пізно. Зніяковівши, вона лише знизала плечима але потім пішла до лікаря й поставила спіраль.
Якраз у той час, коли пара почала обговорювати спільну дитину, колишня дружина Олега зібралася в санаторій, а їхню доньку взяти не змогла дівчинка занедужала.
Візьми Оленку до себе на кілька днів, попросила вона Наталю.
Наталя не заперечила. Донька Олега була слухняною й лагідною дівчинкою. Але тепер його колишня кожного дня дзвонила з санаторію, розпитувала про все. Олег розповідав детально. Наталі здалося, що між ними знову пройшла іскра. Вона любила Олега й боялася його втратити. Тому вирішила треба народити йому доньку, щоб він точно не повернувся до колишньої.
Але після видалення спіралі вагітність не наставала. Наталя звернулася до лікаря, пройшла обстеження. Патологій не виявили. Запропонували перевірити чоловіка. Але Олег до того часу вже змінив думку:
Не піду ні в яку консультацію! Якщо дитина не виходить може, так і треба. Виростимо Оленку й Данила, а там уже й онуків чекатимемо.
Як Наталя не настоювала, Олег відмовлявся. І вона змирилася. А тепер на тобі!
«Термін шість тижнів. Вагітність розвивається нормально. Серцебиття є»
Як же я виношу дитину в сорок сім? запитала Наталя у лікаря.
Досвідчена гінекологиня усміхнулася:
Та ви ж не перша й не остання. Виносять, народжують і виховують Хоча рішення ваше.
Вона вагалася, тому спершу розповіла Марії. А після тієї неприємної розмови остаточно вирішила:
«Ні, тепер мене ніхто не переконає! У мене буде донька! І ніхто не заборонить мені дати їй життя!» думала вона, йдучи додому. По дорозі подзвонила Олегу й попередила, що чекає важлива розмова.
Ну, що там у тебе? запитав він, коли вона увійшла в дім.
Не в мене. У нас. Ми скоро станемо батьками.
Ти вагітна?
Шість тижнів. Сьогодні була на УЗІ.
Ох, Наталко! Але ж нам з тобою майже пятдесят. Як ми її виховаємо?
Олегу! Як-як Об косяк! Хоч би ти мене підтримав!
Та я не проти! Я радий! опамятався він. Просто злякався. Але ти права. Виховаємо! Я вже давно хотів у твоїй комірці майстерню зробити. Тепер буде стимул.
Роби. Гроші знадобляться.
Отримавши підтримку, Наталя вирішила розповісти матері. Та сама народила єдину доньку майже у сорок, тому, здавалося, мала б зрозуміти. Але мати відреагувала різко:
Ти ж знаєш, що в такому віці ризик народити хвору дитину вищий? Не роби дурниць. Перерви, поки не п