Що це за «селянська» сукня? сестра принизила мене на очах у всіх. А мій «подарунок» у відповідь змусив її втекти
Слухайте, була у нас у родині Оксана завжди витончена, як тополина вітка, з модними нарядами, немов з журналу. А я звичайна. Трохи округлилась, десь зявилась зморшка. Та хіба ж це біда? Життя йде, роки минають.
І кожна наша зустріч ставала для мене справжньою мукою. Вона, звісно, робила це «з добрих намірів». Підійде, огляне мене своїм гострим поглядом і почне:
Марічко, а це в тебе нове плаття? Ну таке немодне. Як у тієї тітки з базару.
Ой, а чубчик тобі варто змінити, це ж якийсь ретростиль.
Дівчата, ви тільки подивіться на її помаду! Цей колір ще нашої бабусі носити!
І все це з солоденькою посмішкою. Ніби піклується! А в мене після таких слів настрій падав нижче підлоги, і тиждень не хотілося на себе дивитись.
Боляче? Та ще й як! Я й так не перша красуня, а тут ще й рідна сестра постійно нагадує про недоліки.
Спершу терпіла, жартувала, мовчала. Але останньою краплею став мамин ювілей.
Я так готувалась! Купила гарну сукню, зробила зачіску, макіяж. Почуття наче вийшла з обкладинки!
І ось ми в ресторані, всі нарядні, святкові. Раптом підходить до мене Оксана, оглядає мене з ніг до голови і так, щоб усі почули, каже:
Марічко, ну що це в тебе на собі? Як у старої тітки з села! Я б тобі підібрала щось краще, якби попросила!
Друзі, в ту мить у мене земля під ногами захиталась. Вона ж при всіх! Ну як після такого святкувати?
І тут у мене щось клацнуло. Годі! Я глибоко вдихнула, усміхнулась і різко перервала її:
Оксанко! промовила я голосно. Дякую за турботу! Ти ж у нас справжній експерт у висвітленні чужих недоліків!
Вона засяяла напевно, подумала, що я її хвалю. Я ж продовжила:
Раз ти така обізнана, я підготувала для тебе подарунок!
Усі зацікавились. Я підняла гарну коробку зі стрічкою. Вона швидко розвязала, чекаючи, мабуть, парфумів.
А всередині лежав сертифікат на консультацію до психолога. Тема: «Як підвищити самооцінку, не принижуючи близьких». І я гучно зачитала його, щоб усі почули!
Ось, сестричко! додала я. Це тобі знадобиться. Щоб стати впевненою без того, щоб мене топтати!
Ви бачили б її обличчя! Спочатку подив, потім розуміння, а потім вона почервоніла, як буряк.
У залі засміялись. Всі її злі слова вилізли назовні. Хотіла мене висміяти а вийшло навпаки.
Вона щось пробурчала, схопила сумку й вибігла.
Так, ми потім помирились. Але з того дня вона більше нік
