У давнину, коли зима була суворою, а вітри вили по вулицях Києва, сталась ця історія.
Оленко, ти вдома? Тарас увірвався у хату й застиг на порозі, побачивши дружину в сінях. Вона сиділа навколішки, а сльози котилися по її обличчю. Я так нічого й не зрозумів. Ти ридала так, що не розібрати слів. А потім ще й телефон розрядився. Що трапилось, серце?
Пушок зник ледве видихнула Олена. Його немає вдома.
Як це зник?! Тарас розплющив очі. Куди він міг подітись? Може, десь у хаті сховався?
Ні. Твоя сестра Маряна Вона сказала, що він випадково вискочив у сіни, коли вона виходила з Петриком на прогулянку. Але ж ти знаєш, Тарасе, наш Пушок Він би сам не пішов на вулицю. Навіщо йому той холод, коли він там колись ледь не загинув? Мені здається, вона його навмисне випустила
Що?! Тарас стис кулаки. Де вона зараз? Де Маряна?
Казала, що до крамниці піде Не знаю. Я шукала Пушка весь день, але його ніде немає. Ніхто не бачив. Як так можна, Тарасе? Невже людина здатна на таку підлість? Викинути беззахисну звірину на мороз. Хіба так можна?
Людина ні. А Маряна Маряна може. Тим паче, вона вже таке робила. Не журся, сьогодні ж вона піде з нашої хати.
***
Місяць тому
Тарас ішов до зупинки, коли помітив щось сіре під снігом.
Спершу здалося камінь. Але камінь не тремтить, як стара печка.
Він нахилився й побачив маленьке сіре кошеня. Воно лежало, згорнувшись, і тремтіло.
Оце так пробурмотів Тарас, піднімаючи малечу.
Кошеня не нявкало, не благало про допомогу. Просто змирилося.
Тарас загорнув його в полу, притиснув до грудей і побіг додому.
Оленко, а в мене для тебе подарунок! скрикнув він, заходячи.
Ох, ти мене зовсім розбалував, усміхнулася дружина. То нову хустку, то горщик для квітів Що цього разу?
Краще! Тарас розстібнув кожух і показав кошеня. Знайшов на вулиці. Ти ж хотіла саме такого сіренького?
Господи! Олена схопила його на руки. Він же зовсім замерз!
Так у них зявився Пушок.
***
Маряна прийшла рано вранці з валізою.
Чоловік мене вигнав, сказала вона. Пустиш пожити?
Тарас стиснув зуби. Вони з сестрою давно не ладили після того, як вона продала батьківську хату, не поділившись.
Але Олена запротестувала:
Не можна ж її виганяти!
Маряна відразу ж почала нарікати на кота:
Він мене дратує! У Петрика від нього нежить!
А потім Пушок зник
***
Тарас вигнав сестру того самого дня.
А в новорічну ніч у двері зашкряблось.
На порозі стояв Пушок виснажений, але живий.
Він повернувся! Олена пригорнула його, а кіт муркотів, ніби казав: «Я знайшов дім».
Тієї ночі вони випили за щастя. І не знали, що в серці Олени вже билося інше маленьке серце