Я подарував своїй доньці квартиру на весілля. Лише пізніше я зрозумів, що зробив велику помилку.
У мене була чудова дружина: гарна, ніжна, розумна. Ми прожили разом двадцять три роки. Це були найкращі роки мого життя. Але нещодавно жахлива хвороба забрала її. Разом ми виростили нашу доньку.
Коли моя дружина ще була жива, вона запропонувала купити ще одну квартиру, щоб здавати її в оренду для додаткового доходу. Але моя пенсія була мізерною. Вона казала, що якщо здаватимемо квартиру, гроші завжди будуть капати, а у важкі часи її завжди можна продати. Нерухомість це надійно. Наша донька, Олеся, вже сама могла подбати про власне житло.
Коли Олеся прийняла пропозицію свого хлопця, я подарував їм ту квартиру на весілля, щоб їм не довелося жити в орендованому. Але потім я глибоко пошкодував про це. Я завжди думав, що моя донька розумна, але вона вчинила так…
Після того як я переписав на неї квартиру, вона просто продала її та купила новенький Mercedes за ці гроші.
“Де ти житимеш, Олесю?” запитав я.
“Тату, ми легко заробимо на нову квартиру, а поки будемо жити в орендованій. Ми з чоловіком завжди мріяли про власне авто. Ще й трохи грошей лишилося, тож ми з Ігорем вирішили полетіти в Туреччину. Давно вже заслужили гарну відпустку.”
Сказати, що я був у шоці, це нічого не сказати. І довго вони їздили на тому авто? Звісно ж ні! Через три місяці мій зять потрапив у аварію, і машина перетворилася на металобрухт. Добре хоча б, що Олеся не постраждала. Пізніше вона дізналася, що її Ігор завів собі коханку та покинув її.
Олесі не лишилося вибору вона переїхала до мене, адже втратила і чоловіка, і квартиру, і машину.