“Любий, можеш мене відвезти додому?” після важкого робочого дня Олеся сподівалася уникнути сорокахвилинної поїздки автобусом.
“Коханий, забереш мене з роботи?” вона подзвонила чоловікові, вірячи, що йому не буде байдуже.
“Зайнятий,” сухо відповів він. У тлі чутно було телевізор отже, Богдан був вдома.
Дівчині було боляче до сліз. Їхній шлюб стояв на межі розпаду, а ще півроку тому він готовий був носити її на руках. Що змінилося за такий короткий час? Олеся не розуміла.
Вона дбала про себе багато часу приділяла залу, ідеально готувала (не дарма ж працювала в популярному ресторані). Ніколи не вимагала грошей, не влаштовувала істерик, готова була виконати будь-яке його бажання
“Ти йому швидко набриднеш,” хитала головою матір, слухаючи скарги доньки. “Не можна завжди підлаштовуватись під чоловіка.”
“Я просто його кохаю,” безсило посміхнулася Олеся. “І він мене кохає”
*****
“Але ж я йому набридла,” вона кусала губи, проглядаючи історію браузера. Виявилося, Богдан увесь вільний час проводив на сайті знайомств, спілкуючись одразу з кількома дівчатами. “Чому він просто не поговорив зі мною? Я б зрозуміла і відпустила. Навіщо мучитися з некоханою жінкою і мучити її своєю поведінкою?”
Отже, розлучення. Що ж, вона сильна, виживе. Але просто так його не відпустить. Малий помсти він заслужив
Того ж вечора Олеся зареєструвалася на тому ж сайті, знайшла його і написала. Фото взяла з інтернету, трохи відредагувала й була впевнена Богдан попадеться. І він попався.
Розпочалася бурхлива листування. Чоловік у своїх повідомленнях писав, що не одружений, готовий до серйозних стосунків і дітей. Усїма способами хвалив свій чудовий характер, що дівчину смішило до сліз. Адже вона добре знала, як важко з ним ужитися.
“Зустрінемося?” написала Олеся, затримуючи подих у очікуванні відповіді.
“Звісно!” відповідь прийшла за кілька секунд. “Але в моїй квартирі тимчасово живе сестра, готується до іспитів. Тож зустрінемось у нейтральному місці, а вечір продовжимо в готелі.”
“Невже?” Олеся аж захлинулася. “Чому ти так упевнений, що дівчина одразу погодиться йти з тобою до готелю? Будь-яка нормальна людина образиться! Хоча мені це на руку.”
“Тоді може до мене? Живу за містом, сам. Ніхто не заважатиме” Вона подумала: чи погодиться він?
“Чудова ідея!” Богдан справді зрадів. Напевно, тому що не доведеться витрачати зайві гривні. “Напиши адресу і час. Приїду на крилах кохання.”
“Вулиця *** 25, десята година вечора. Підходить?”
“Звісно! Чекай.”
О девятій Богдан раптом заявив, що його викликали на роботу. Не знайшовши ключів від авто, неохоче запитав дружину, чи не бачила їх.
“Вони були на комоді,” Олеся дивилася йому в очі чесно, стискаючи в кишені ключі. “Може кіт забрав?”
А вона й не збиралася його чекати. Нащо? Провела час з користю збирала речі. На щастя, у неї була власна квартира, успадкована від бабусі. Єдине, що вона залишила після себе заяву про розлучення на самому видному місці.
А Богдан повернувся додому лише вранці, шалено злий. Як на те, дорога в один кінець зайняла більше години, а тієї Анжелі зі знайомств там і близько не було.
Адреса була справжня, будинок теж. Але в ньому не жила дівчина з модельною зовнішністю, як на фото. Двері відчинила жінка втричі більша за нього. Її одяг був напівпрозорим, і він віддав би усі свої гроші, щоб стерти цей образ з памяті.
Взагалі, він ледь врятувався! Знову довелося викликати таксі, щоб втекти. Машину довго чекати, Богдан навіть успів замерзнути у своєму піджаку. До того ж водій виявився дивним і спочатку відвіз його хто зна куди Одним словом, вечір вийшов веселим.
І лише повернувшись додому й побачивши на столі заяву, він зрозумів, хто стояв за цим “розважальним” сценарієм. Бо поруч червоним помадом було написано: “Це солодка помста…”
Якось так. І головний урок: якщо граєш з чиїмись почуттями будь готовий, що гра повернеться. І не факт, що ти виграєш.