Олена ледве дрімала тієї ночі: удар чоловіка розбудив її від хропіння. Вона пролежала майже до другої години, коли Петро раптово штовхнув її в бік і грубо гукнув: «Годі хропіти, набридло!» Колись він обережно перевертав її на бік, коли вона засинала на спині, але тепер сварився і навіть ляскав, сам же засинав миттєво, а Олена, приймаючи заспокійливе, лежала до світанку.
Вони з Петром були одружені вже 27 років. Два роки тому минуло їхнє срібне весілля, яке ніхто не відзначив. Петро взагалі забув про цю дату тоді він купив нову машину, і всі його думки були про неї. Стару віддав синові.
Родина збирала гроші на житло для сина у нього вже була дівчина. Але батько з сином вирішили, що машина важливіша, бо ціни ростуть, а жити молоді можна і в його кімніті. Олену ніхто не питав, хоча більшість грошей були її вона заробляла більше за чоловіка.
Після покупки авто вона почала відкладати гроші на свою картку. Петро спершу образився. Вона пояснила: «Я більше не довіряю. Купимо ще третю машину і що тоді?»
«Ти ж знаєш, яка в мене зарплата що я можу відкласти?» відрубав він.
Олена мала вищу освіту. Разом із подругою Марією вони приїхали з маленького містечка до Києва вступати до педагогічного університету. Поступили легко, закінчили успішно. Марія пропрацювала у школі лише рік, пішла на курси перукарів, навчалася у майстра у Львові і відкрила свій салон.
Олена ж залишилася у школі надовго. На першому році роботи вона познайомилася з Петром, коли вела екскурсію для випускників до технікуму, де він працював майстром. Він був високим, харизматичним, з добрим гумором.
«Ніколи не думав, що про таку роботу можна розповісти так цікаво», сказав він тоді. Їм обом сподобалося спілкування, і через півроку вони одружилися. Вінчання було скромним лише батьки Олени.
Молоді оселилися у трикімнатній квартирі Петрової матері. Він був єдиним сином, батько помер рано. Пізніше свекруха вирішила, що виконала свій обовязок, і поїхала жити до Карпат, де познайомилася з удовцем, який запропонував їй шлюб. Так квартира залишилася молодій родині.
Мати з дитинства вмовляла Олену: «Будь ідеальною господинею, щоб чоловік не помічав твоєї праці. Чоловіки не люблять, коли в суботу роблять прибирання все має бути готове до їхнього повернення».
Олена вставала о пятій, готувала сніданок і вечерю, обідала у шкільній їдальні. Поверталася додому раніше за Петра, встигала прибрати, випрати, випрасувати. Ввечері готувалася до уроків і перевіряла зошити.
Коли Олені виповнилося 24, народився син Андрій. Вона залишилася вдома, відчула полегшення не треба було бігти на роботу, а домашні справи робила, поки син спав. Але грошів бракувало зарплата Петра була невеликою, державні виплати мізерними.
Коли подруга Марія завітала з подарунками для Андрія, Олена попросила в неї позички до зарплати.
Марія дала гроші, але сказала: «Слухай, що тобі казати дитині вже 10 місяців. Приходь увечері до салону, вчися манікюру у нашої майстрині Ярини. Я не братиму з тебе оренди. Петро встигне побитися з сином навечір. Відкрий свій кабінет на нігтях завжди можна заробити».
Олена навчалася старанно, потім освоїла педикюр. Вона орендувала кабінет біля дому, засоби купила на позичені у подруги гроші. Працювала щовечора з 17 до 22. Петро сидів з сином. Клієнтки знайшлися швидко багато жінок хотіли після роботи. До школи Олена не повернулася.
Життя поліпшилося. Петро лишився на старій роботі. Вони купили машину, зробили ремонт, поїхали на море. Олена була з родиною лише тричі влітку було багато клієнток. Петро почав цінувати дружину ще більше.
«Ти моя годувальниця,» казав він із ніжністю.
Через шість років народилася донька Наталка. Олена не хотіла кидати роботу, тому найняла няню. Працювала тепер з полудня до восьмої. За рік Андрій пішов до школи вона була поруч, і хлопець швидко навчився повертатися сам.
Після народження доньки роки летіли швидко: діти росли, витрати збільшувалися, а разом із ними проблеми. Олена ледве відпочивала. До рідних їздила лише на похорон батька або рідкісними візитами до матері.
Ось уже Андрію 24, Наталці 18. Андрій закінчив юридичний, але гарної роботи не знайшов, працює за копійки. Наталка вчиться у коледжі.
Рік тому Андрій привів у дім дівчину, Софію. Вона не зі