Роки самотності: шість років випробування без коханої людини.
Оксана відчувала себе страшенно втомленою. Вона була самотня вже шість років, як чоловік її покинув. Донька рік тому вийшла заміж і переїхала до іншого міста.
А Оксана була лише сорок два чудовий вік для жінки. Друга молодість! Вона була відмінною господаркою, чудово готувала, а її квашені огірки з помідорами називали шедевром. Та й навіщо вони тепер? На балконі й так стояли ряди пустих банок.
«Невже я загину сама, така гарна!» жартувала Оксана перед подругами. Ті відповідали: «Та годі! Шукай чоловіка! Самотніх чоловіків повно».
Одна з них порадила звернутися до агенції «Найкращий чоловік». Оксана подумала, що це трохи кумедно і навіть соромно йти до агенції. Але з іншого боку сорок два, і ця цифра її дратувала. Старий дідусев годинник на стіні дзижчав, відліковуючи години.
І Оксана пішла до агенції. Привітна жінка в полуничних окулярах промовила:
У нас дійсно найкращі. Давайте разом переглянемо базу, сідайте поряд!
Так, усі вони красені, усміхнулася Оксана. Але як пізнати людину? Як зрозуміти, що він твій?
Усе продумано, відповіла жінка. Ми даємо тиждень. Достатньо часу, щоб зрозуміти твій він чи ні. Варто продовжувати чи шукати далі.
Що саме ви даєте?
Чоловіка!
Як це?
Ось так! Тиждень він живе з вами. Послухайте, ми тут не соромязливі наречені, ми відразу про справу. У нас немає маніяків чи божевільних.
Оксані раптом сподобалася ця ідея. Разом із полуничною пані вони вибрали пятьох кандидатів. Оксана сплатила невелику суму і поспішила додому. Перший мав прийти вже того вечора.
Вона надягла зелену сукню кольору надії. І сережки з діамантами, які дістала з давньої шкатулки так рідко.
Дзеньк! дзвінок у двері.
Оксана спершу подивилася у вічко. І побачила троянди. Навіть аж