Мамо, тато мав рацію, коли казав, що в тебе з головою не все гаразд! Ти ж зовсім неадекватна. До лікаря не зверталася?
Ганна Миколаївна з німим шоком дивилася на сина. Так, він завжди був непростою дитиною, але щоб настільки грубо говорити матері в очі
Вона й уявити не могла, що через двадцять пять років шлюбу їй доведеться розлучатися з чоловіком. Та саме вона подала на розвод.
Тому що одного дня Ганна раптом усвідомила вона його не знає. Ніби за стільки років можна вивчити людину до кінчиків пальців. Але Вийшло як вийшло. Олег виявився жорстокою людиною.
Коли Ганна підібрала на вулиці знесилене щеня, таке худе, що ребра проступали крізь шкіру, він влаштував скандал.
Галю, тобі більше нічим зайнятися? орав він на всю хату. Навіщо ти цю костляву падлу в дім притягла?
Олежу, як ти можеш таке говорити? дивувалася вона. Подивись на нього. Він же ледве стоїть. Хіба можна було пройти повз?
Всі проходять, а ти не змогла? Свята Тереза, чи що? У нас ж усе так серйозно?
Того вечора Ганна Миколаївна довго ридала. І через це нещасне створіння, і через те, яким грубим став її чоловік.
Ні, він ніколи не був ідеалом, але вона закривала очі на його вади. Адже, як казала її бабуся, ідеальних людей не буває.
Але того дня Олег перетнув межу. *Як так можна?* схлипувала вона. Невже так важко бути людиною? Хіба можна дивитися на страждання й нічого не робити?
Звичайно, скандалом не обійшлося. Чоловік кожним поглядом давав зрозуміти, що ця «падлюка», як він називав щеня, його дратує.
Коли ти вже позбудешся його? Скільки можна терпіти цю недо-виродку в домі?
«Недо-виродкою» Олег його називав лише тому, що воно було кволе й тремтіло, навіть коли в хаті було тепло.
Замість того, щоб допомогти дружині поставити маля на лапи й знайти йому гарних господарів, він тікав до гаражу, де сидів з такими ж «козаками», які тікали від своїх жінок.
Додому повертався пізно й пяний. І знову починав нарікати на дружину та її «здохляка».
Не любиш тварин це ще можна зрозуміти, думала Ганна, сидячи в кріслі. Але невже тобі й на мене байдуже? Невже не бачиш, як мені важко?
Так, Ганні було непросто. Їй доводилося брати відгули на роботі, щоб відвезти щеня до лікаря чи погуляти з ним.
Та й боялася залишати його наодинці з чоловіком. Після стількох років шлюбу вона його не пізнавала. Від нього тепер можна було очікувати всього, тим паче, коли він пив.
І одного разу, бувши на роботі, вона раптом відчула тривогу. Знаєте, коли серце стискає, ніби хтось душить?
Їй довелося сказати, що погано почувається, і повернутися додому раніше. І саме тоді вона побачила, як Олег тягнув Рекса до гаражів. Мабуть, хотів «вирішити» питання раз і назавжди. Цього вона пробачити не змогла. Тому подала на розлучення.
Через собаку? ревів Олег. Ти з глузду зїхала у свої роки!
Ганна проігнорувала його слова. Старою вона себе не вважала, і з глузду не зїжджала. Просто зрозуміла жити з ним більше не може.
У них був дорослий син, який на той час жив із дівчиною в іншому місті. І чомусь він став на бік батька:
Мамо, ти взагалі при своїй памяті? Хіба можна через якогось собаку ламати родину?
Родини вже нема, сину зітхнула Ганна Миколаївна. І розлучаюся я не через собаку, а через те, що твій батько перестав бути людиною.
Можна не любити тварин, можна їх ігнорувати, але катувати їх Ні, нормальна людина так не вчинить!
Син так і не зрозумів її. На знак протесту, а можливо, через чоловічу солідарність, він перестав з нею спілкуватися. Сказав лише, що це не батько, а вона «збожеволіла», бо вигна