Іван Коваль присвятив своє життя одній меті виховати гідну людину зі своєї доньки. Коли доля забрала його дружину через раптову смерть від аневризми, маленька Олеся залишилася на його плечах. Його тридцятирічні руки тоді ще не знали, як бути чоловіком і матірю одночасно. Але він не думав про себе кожен піт, кожна копійка, кожен стогін серця йшли на ту дівчинку.
Вони жили в старенькій хаті на околиці Житомира, яку Іван успадкував від діда. Грошей завжди бракувало він працював на будівництві, розвантав