Я ж попереджала куди гроші подів, туди й обідати йди! І снідати, до речі, так само! оголосила дружина й заснула в кріслі з клубком вовни.
Марічко! Ти вдома? покликав чоловік, заходячи в квартиру.
На кухні, відгукнулася Маряна.
Сьогодні вона повернулася раніше й занурилася у кулінарні подвиги.
Іван роздягнувся, помив руки й завітав до кухні.
А чого не хвалишся? запитав він.
Цікаво, а чим же мені хвалитися? здивувалася дружина.
А я по дорозі зустрів Оксану з вашого відділу. Каже, вам сьогодні квартальну премію виплатили. Гарненьку.
Виплатили, справді. А тобі від цього яка радість?
Як яка? Я ж учора казав мати дзвонила, просила Тетяні допомогти з іпотекою. Ти ж сказала, що грошей нема. Ну от тепер є! Давай Тані тисячу двісті перекинемо, запропонував Іван.
На яку таку справу? підняла брови Маряна.
Та не вдавай, знаєш же, що їй важко з іпотекою. Зараз матері подзвоню, скажу, що гроші йдуть, Іван уже тягнувся за телефоном.
Стояти! Не рухатись! Хіба я казала, що збираюся виплачувати іпотеку твоїй сестрі? зупинила його дружина.
А чому б і не допомогти, коли є можливість? не розумів він.
По-перше, гроші є не у нас, а в мене. Це моя премія за три місяці щоденного виснаження!
Думаєш, Ваню, я горбатилася з ранку до ночі саме для того, щоб Таня могла собі нові сережки купити? У мене інших цілей не було?
Марянко, та у неї ж діти!
Ваню, у мене теж є дитина. Олеся наша донька, якщо ти ще памятаєш. Вона на другому курсі в Києві живе, у гуртожитку.
І я їй щомісяця гроші кидаю. А ти за останній рік хоча б сто гривень їй переказав?
Та я ж знаю, що ти їй посилаєш
А може, їй було б приємно отримати від батька хоч пятсот на каву? підняла брови Маряна. А твоя сестра, перш ніж брати іпотеку, мала порахувати, чи витягне.
Та їй же банк схвалив! нагадав Іван.
Так і є! У банку сидять розумні люди, які вміють рахувати. Вони й порахували, що Тані вистачить. А якщо не вистачає значить, вона їх не туди витрачає.
Наприклад, на манікюр і каву щодня, замість того, щоб гасити кредит. Тож я її розкоші оплачувати не збираюсь!
А ввечері Іван почув, як Маряна дзвонила матері й повідомила, що переказала їй сім тисяч.
Цікаво: для Тані грошей нема, а для матері будь ласка? обурився він.
Так, Ваню. У мами коронка зламалася, треба до стоматолога. А пенсія в неї як завжди. До того ж це моя мама, а Таня мені не родич.
Та ж Таня моя рідна сестра! нагадав Іван.
Саме так: твоя, а не моя. То й які претензії?
Ну добре, післязавтра зарплата сам їй перекажу, заявив Іван.
Та будь ласка. Тільки спочатку скинь, як завжди, дві тисячі на господарську картку.
Марянко, а може, менше? Дві тисячі це ж багато.
Можна й менше. Тоді вечеря буде з макаронів із кетчупом, а не з котлет. Ще й пральний порошок купувати не будемо, посміхнулася дружина.
А може, якось економніше господарювати?
Хочеш спробуй. Як вийде навчіть і мене, відповіла Маряна.
На цьому розмова закінчилась. Але Іван вирішив, що дружина не виконає погроз, і майже всю зарплату переказав сестрі.
Та помилився. Наступного дня, повернувшись з роботи, він не знайшов на кухні жодних слідів вечері.
Марянко, а що сьогодні їмо? запитав він.
Подивись у холодильнику.
Ваня зазирнув порожньо. Тільки самотній кетчуп у дверцятах і два зморщені яблука в ящику.
Марянко, тут же нічого нема!
Правда? А що має бути? Ти щось туди поклав? підвела брови вона. А хіба не знав, що щоб щось дістати, треба спочатку щось покласти?
Та годі, я ж голодний!
Бачу. Але ж я попереджала: куди гроші подів, туди й обідати йди. І снідати, до речі, теж, заявила Маряна й знову взялася за вязання.
Довелося Вані їхати до матері.
А наступного дня свекруха Наталія Петрівна прийшла «виховувати» невістку.
Вислухавши монолог, Маряна спокійно сказала:
Даремно старалися, Наталіє Петрівно. Нічого нового я не почула. Я й так знаю, що я погана дружина. Може, Іванові до вас переїхати? Нащо йому така, як я?
Що за дурниці! Вийшла заміж живи з чоловіком!
Все ясно. Тільки я погана! А квартира в мене хороша, і зарплата є, і премія! Одна біда не хочу ділитися з вами й Танюшею!
То ви вирішили синові кишені обчистити? Ну й годі утримуйте його самі. До речі, сосиски він не їсть, курку теж не любить. На вечерю відбивні з картоплею. І білизну пра