Оленко, а твій син одружився? Бачила його з жінкою та маленьким хлопчиком. З «прицепом» узяв, чи що? запитала Ольгу сусідка.
Та поки що ні, але я б тільки рада була, відповіла здивована Ольга.
Для неї це було несподіванкою. Її син Тарас жив із нею, і про одруження поки не згадував.
Сину, мені сказали, що бачили тебе з жінкою та дитиною. З кимось зустрічаєшся? спитала Ольга, повернувшись додому.
Ой, от цих тіточок! Зараз же біжать розповісти. Я не хотів тобі казати. У неї є дитина, тому серйозно ми не зустрічаємось. Наталка вдова, чоловік загинув два роки тому, виховує сина.
Ми познайомились через роботу, і якось так вийшло. Не хвилюйся, додому я її точно не приведу.
А я вже зраділа! Ну й що, що в неї дитина нічого страшного.
Ні, я чужих виховувати не збираюсь, мені свої потрібні.
То вона ж народиш і твого. Тобі вже 34, скільки можна ходити самотнім?
Та я ще молодий, мам, ти що, мені лиха бажаєш?
Яке ж це лихо сімю завести? Це щастя, сину.
У Тараса була своя квартира, але він волів жити з матірю, а ту здавав, збираючи гроші на нову машину.
Мати готувала, прала зручно. До того ж жінки, з якими він зустрічався, дізнавшись, що він живе з мамою, не поспішали за нього виходити, а йому це й було на руку. Потусувався і розбіглися.
Про свою квартиру він нікому не розповідав, зустрічався або на території жінок, або знімав номер у готелі. Його влаштовував такий спосіб життя.
Якось Ольга йшла з роботи й побачила сина з тією жінкою. Вони неспішно прогулювалися тротуаром. Невисока, з довгим русявим волоссям, гарненька. Цікаво, хто вона? Ось би познайомитися
І випадок представився. Ольга випадково зустріла її біля магазину.
Вибачте, ви Наталка? Я бачила вас із моїм сином Тарасом Мене Ольга звати.
Добрий день. Так, я Наталка, добре знаю Тараса Приємно познайомитися, Ольго Іванівно. Він казав, що живе з вами.
Може, зайдемо в кафе, поговоримо? запропонувала Ольга.
Добре, ось тут поруч гарне місце, кава смачна.
Ольга помітила, що Наталка трохи нервує, їй самій теж було незручно. Наче навязалася
Сіли за столик, замовили каву.
Тарас казав, що у вас син. Скільки йому, як звати?
Синові пять, його звуть Ярик. Чоловік загинув у ДТП два роки тому. Живу в однокімнатній квартирі з ним. Після його смерті його батьки продали квартиру, де ми жили, і вигнали нас. Вона була записана на свекруху. Колишню.
У мене немає батьків, я сирота. Виховувала бабуся, але, на жаль, вона померла. Мені дістався її старий будиночок у селі. Я його продала, взяла іпотеку на квартиру у місті якраз на перший внесок вистачило.
Працюю менеджером у магазині. Ну от і вся моя історія.
Ольга уважно слухала Наталку, і їй вона подобалася. Зелені очі, пухнасті вії, маленький носик. Дуже приємна жінка. І говорить спокійно.
Тарас нічого про вас не розповідав, на жаль. А я б рада була познайомитися.
Мабуть, боявся сказати, що в мене дитина багато хто негативно ставиться до жінки з «прицепом». А може, просто не готовий до сімї. Я й не наполягаю. Нам добре разом, і це головне
Наталко, приходьте з Тарасом і Яриком до нас у гості, буду радий!
Якщо Тарас погодиться, то з радістю! Дякую!
Ввечері Ольга оголосила синові:
Тарасе, чекаю вас у суботу з Наталкою та Яриком. Відмову не приймаю. Вона погодилась. Ми випадково познайомились на вулиці. Я побачила її з тобою й перша заговорила.
Мам, ну нащо ти лізеш у моє життя? Ще й у гості запросила Навіть не знаю, що сказати. Я не впевнений, що хочу на ній одружуватись, мені поки все влаштовує.
Сину, не сердься, я не змушую тебе женитися, але буду рада спілкуванню з Наталкою. Вона мені дуже сподобалась, до речі, дуже мила.
Тарас буркнув щось незрозуміле й пішов у свою кімнату. Ну точнісінько батько Такий самий запальний.
Її чоловік пішов від неї три роки тому. Завязав роман із колегою. Ольга спокійно відпустила насильно милий не буде. До того ж відносини вже давно були холодні.
Володимир любив випити, часто їздив у відрядження, і в якийсь момент Ольга зрозуміла, що вони вже чужі.
Тарас спілкувався з батьком, іноді щось розповідав Ользі про його життя. Але їй це було байдуже.
Наталка з сином і Тарасом прийшли в гості. Ярик був дуже схожий на маму такі самі очі й волосся. Тихий, спокійний хлопчик.
Ольга старалася всіляко догодити гостям, пропонувала різні страви, випічку. Зустріч пройшла тепло. Навіть Тарас поводився не так, як зазвичай жартував і виглядав щасливим.
Ольга дивилася на них і думала: «Одружились би, народили б мені о