**Щоденниковий запис**
Сьогодні після роботи Маріана збиралася заскочити до ТРЦ «Львівський». До Нового року лишилося два тижні. Її запросила давня подруга Соломія.
Маріана знала, що там буде багато гостей: дочка господині з чоловіком і дітьми, сестра, племінниця-студентка. Вона часто бувала у Соломії й добре знала всіх, тому хотіла зазвичаю купити подарунки наперед.
Обирати їх вона вміла, а дарувати обожнювала. Уже уявляла, як гулятиме серед ялинкових прикрас, придивлятиметься до гостинців, а потім спостерігатиме, як продавець акуратно запаковуватиме їх у блискучий папір.
Та настрій зіпсувався відразу, коли вона вийшла на вулицю біля її авто стояла Ірина, сестра колишнього чоловіка.
Маріанко, привіт! промовила Ірина. Я вже замерзла, чекаючи.
Доброго вечора, Ірино. Не очікувала тебе тут побачити.
Чому ж? Адже ми ж родичі, відповіла та.
На щастя, вже ні, сухо відповіла Маріана й простягнула руку до дверцят.
Але Ірина зупинила її.
Послухай, у мене до тебе прохання. Точніше, від усієї родини.
Якої родини? Я з вами вже рік як нічого не спілкуюсь. Тож ніяких прохань не хочу чути.
Та послухай хоча б! Як ви з Олегом майно ділили не знаю, але мама досі впевнена, що будинок, де ти живеш, належить нам.
Ви з Олегом його разом купували, він там десять років усе впроваджував. Ми всією родиною збиралися там і на Новий рік, і на травневі свята. А тепер що?
Мама хотіла на своє день народження у травні зібрати рідню, накрити стіл на веранді, як завжди. А ти нас не впустила. Зникла невідомо куди.
Навіщо ти мені це розповідаєш? здивувалася Маріана. Поїхала до подруги. Захотіла і поїхала. Вибач, що не спитала вашої згоди.
Забудьте про ваші сімейні посиденьки в моєму домі. Коли ми з Олегом розлучалися, домовилися: квартира, авто та гараж йому, будинок мені. Все оформили. Тепер збирайтеся в його квартирі.
Маріанко, мама просить дозволити на 31-ше запросити гостей. Людей багато нам усю рідню й розмістити ніде.
Ганна Степанівна просила? Оце диво! За двадцять років вона тільки вимагала, а тепер раптом просить? Передай їй я не згодна. Знімайте номери в готелі.
Маріана сіла в машину. Настрою їхати по подарунки вже не було. «Куплю завтра», подумала вона та рушила додому.
З Олегом вони прожили майже двадцять років. Будинок, про який говорила Ірина, купили десять років тому. А рік тому чоловік заявив, що «у сорок пять життя не кінчається» і далі буде будувати його з молоденькою секретаркою.
Маріана не утримувала його, але й себе не обібрала. Будинок і заощадження лишилися їй, Олег отримав двокімнатну у Києві, авто «Volkswagen Passat» та гараж.
Через те, що на утриманні Маріани залишилась дочка-студентка, Олег не став претендувати на спільний рахунок.
Декілька днів тому Дарина зателефонувала й повідомила, що зустрічатиме Новий рік у гуртожитку.
Мам, ти не образишся? А на канікули приїду.
Після цього Маріана прийняла запрошення Соломії. Там вона не сумуватиме.
Знаючи Ірину, вона розуміла це ще не кінець. І не помилилася.
Того ж вечора подзвонила колишня свекруха:
Маріано, чи не забагато ти на себе береш? Нахабно забрала будинок, а тепер гадаєш, ми безсилі?
Слухай уважно: цей Новий рік ми всією родиною зустрінемо у нашому домі! Де мій син дозволив тобі пожити. Зрозуміла?
Добре, не виганятимемо тебе на свята. Приготуй три спальні мої сестри й племінниця залишаться. А ти переночуєш на кухні.
Ганно Степанівно, ви забули, що я єдина власниця цього будинку? У мене документи є. Навіть не намагайтеся зайти вас виставлятиме поліція.
Побачимо, хто кого виставить! Готуй кімнати, продукти принесемо самі, тобі не доведеться готувати. І не сперечай, бо цей Новий рік запамятаєш!
«Здається, за цей рік мати Олега зовсім зїхала з глузів», подумала Маріана.
Ганна Степанівна ніколи не була мирною, але сьогоднішня розмова вразила. Невже вона сподівається, що Маріана злякається й побіжить виконувати її накази?
Раніше Маріану вважали ідеальною невісткою дві інші давно підкорилися свекрусі. А тепер її слова викликали лише подив: на що розраховують?
Тим часом у квартирі свекрухи готували план.
Ірино, ви з Андрієм купуєте продукти. Готуватимемо 30-го вранці.
Ми з тобою холодне і гаряче, Світлана й Оксана салати. Посуд візьмемо у Маріани у неї залишився гарний сервіз. Олег його не брав.
Мам, а якщо вона не впустить? запитала Ірина.
Не смій! Нас буде дванадцять вся родина. Невже вона двері зачинить? Пустить, як мила, ще й стіл допоможе накрити!
31 грудня о девятій вечора біля бу