Сон про Козю
Весілля минуло, гості розїхалися, а дочка перебралася до чоловіка. У квартирі стало пусто. Промучившись тиждень у тиші, ми з дружиною вирішили купити тварину. Хотілося, щоб вона стала гідною заміною доньці та не дала згаснути батьківським рефлексам годувати, виводити на прогулянку й прибирати за кимось. Я ще сподівався, що, на відміну від доньки, тварина не буде грубити, красти мої цигарки й шарудити вночі в холодильнику. Кого купуватимемо ще не вирішили, планували зорієнтуватися на місці.
У неділю ми вирушили на Пташиний ринок. Біля входу продавалися милі морські свинки. Я питально подивився на дружину.
Не підходить, різко відповіла вона. Наша була сухопутною.
Риби мовчали, а папуги, схожі забарвленням і балакучістю, викликали в дружини алергію на пташиний пух. Мені сподобалася мавпочка її вибрики нагадували доньку в період статевого дозрівання. Але дружина пообіцяла залягти між нами трупом, і довелося поступитися. Зрештою, з цією мавпою ми знайомі ледве пять хвилин, а до дружини я вже звикнув.
Залишалися собаки й коти. Але собак треба постійно вигулювати, а з котами багато клопоту: погано я собі уявляю, як продаю кошенят біля метро. Тож кіт.
Нашого Кота ми впізнали одразу. Він лежав у плексигласовому акваріумі, оточений наївними кошенятами. Кошенята тикалися вологими носами в його пухке черево й сонно перебирали лапками. Кіт спав. На акваріумі висіла табличка «Козя». Продавщиця розповіла зворушливу історію про важке кошаче дитинство. Про те, як пес, з яким кіт виріс, ледь не загриз його, і бідолаші не лишилося місця в квартирі.
Зовні наш вибір виявився породистим персом гарного сірого забарвлення. Але документів, що підтверджують, його сплющений ніс не родова травма, а ознака породи, не було. За тими, зниклими документами, кота офіційно звали Кайзер, але він легко відгукувався на Козю. І ми його купили.
Додому дісталися без пригод Козя всю дорогу тихо сопів під сидінням у машині. Вже в підїзді, знаючи моє ставлення до каліцтва, дружина їдко поцікавилася:
Ти впевнений, що він не кастрований?
Я напружився. Не тому, що погано ставлюся до секс-меншин, просто кастрований кіт нагадував мені Квазімодо, звіряче спотвореного людьми. Я розпластав Козю на сходах і провів первинний у