Мамо, завтра в садочок надінь мені блакитну сорочку.
Блакитну? А чому саме її?
Бо Катруся Іванова сказала, що мені в ній дуже гарно, вона до очей підходить!
Ну якщо Катруся сказала, то звісно надінемо блакитну.
Олесь, задоволений, пішов гратися зі старшим братом, Вітей, який уже ходить до школи.
Вечором мама розповіла татові про блакитну сорочку, що так личить Олесиним очам.
Тато посміхнувся, потріпав сина по голівці.
Що, сину, подобається Катруся?
Ага, я на ній одружуся!
Отакої. Ну спершу треба навчитися, освіту здобути, а вже потім одружуватися.
Ой, як же довго
Олесь задумався.
Тату, а можна я на Катрусі завтра одружуся?
Завтра? А де ж ви житимете, сину?
Та вдома, здивовано відповів хлопчик.
У кого вдома? не здавався тато, у Катрусі?
Та ні, татусю! широко розплющив очі малий, Катруся вдома у себе, а я у себе.
Ні, сину, так не годиться. Одружишся маєш Катрусю до себе забрати, жити з нею, сам працюватимеш, а вона ходитиме до садка, потім до школи, до інституту.
А я із сльозами в очах спитав Олесь.
А тобі, сину, треба працювати, щоб сімю утримувати.
Що трапилося, чого плачеш? мама присіла перед Олесем.
Мамо, я хочу одружитися на Катрусі, але не хочу зараз працювати, хочу в садочок ходити, потім вчитися а тато сказа-а-ав у-у-у
Ну чого ж плакати? Виростеш тоді й одружишся на своїй Катрусі.
Ага, а поки виросту, її хтось інший забере.
Та хто ж?
Не зна-а-аю Може, Славко чи Вовчик.
Ну тоді й не потрібна тобі ця Катруся, раз її хтось інший може забрати
Вранці Олесь рішучим кроком підійшов до дівчинки у червоній оксамитовій сукні, з великою бантикою на довгому світлому волоссі, взяв її за руку й промовив:
Я на тобі одружуся, Іванова!
Дівчинка хвилину дивилася на нього, потім відвернулася й сказала:
Ні!
Олесь перебіг попереду, тупнув ніжкою:
Я сказав одружуся! Тільки не зараз, гаразд, Катрусю? він узяв її за руку, заглянув у вічі, а пізніше, добре?
А чому не зараз? здивувалася дівчинка, Вовчик із Маринкою одружилися зараз.
Вони не по-справжньому, а так собі, а ми з тобою одружимося насправді!
Добре! кивнула дівчинка, і, взявшись за рученята, малі пішли гратися.
У школі Олесь вимагав у вчительки, щоб та посадила його поруч із Катрусею.
Вчителька не хотіла йти на поводу у хлопчика й посадила Катрусю з іншим учнем. Олесь підійшов і вперто сів поруч.
Я одружуся на Івановій, коли виросту.
Ха-ха-ха, засміялися діти, тілі-тілі-т
