Ось адаптована історія:
Я більше не буду готувати на всіх! Тільки для себе та Оленки. Це ще чого? розлютився Тарас. Тому що в нашій родині, як я зрозуміла, кожен сам за себе. Ось і живіть так!
Мам, де мій сніданок? Софійка влетіла до спальні без стуку. Я запізнюся на уроки!
Марія спробувала підвестися, але в голові закрутилося. Температура тридцять вісім і сім. Горло пече, у грудах хрипить.
Софійко, я хвора Візьми щось із холодильника.
Там нічого немає! Тільки йогурти для маленької! Донька стояла в дверях, руки на груди. Завжди тільки про неї й думаєш!
З дитячої почувся плач. Оленка прокинулася. Марія змусила себе встати. Ноги не слухалися, перед очима пливло.
Марусе, де моя сорочка? Тарас визирнув із ванної. Блакитна в смужку?
У шафі має бути
Нема! Ти її прасувала вчора?
Марія притулилася до стіни. Вчора вона ледве трималася на ногах, коли доглядала за молодшою.
Ні, не встигла.
От дідько! У мене важливі переговори! чоловік сердито грюкнув дверима.
Оленка плакала все голосніше. Марія поплелася до дитячої, взяла доньку на руки. Малеча притулилася до неї, схлипуючи.
Мамо! крикнула Софійка з кухні. Тут взагалі порожньо! Навіть хліба нема!
На столі гроші, купи собі що-небудь.
Я не маю часу! У мене контрольна! Це твоя робота годувати нас!
Марія мовчки зайшла на кухню, тримаючи Оленку. Дістала з морозилки котлети, поставила пательню.
І макарони звари! наказала Софійка, не відриваючись від телефона.
Поки сніданок готувався, Тарас вийшов із спальні в помятій сорочці.
Довелося вдягнути цю. Виглядаю, як жебрак. Дякую тобі!
Марія мовчала. Говорити було боляче, а сил пояснювати не лишилося.
У Даринки сьогодні день народження, оголосила Софійка, накладаючи макарони. Піду до неї після школи. Повернуся пізно.
Софійко, мені дуже погано. Може, залишишся вдома? Допоможеш із сестрою?
Ой, ну звісно! Я півроку цієї вечірки чекала! Це ваші проблеми!
Донька схопила рюкзак і вилетіла з квартири, грюкнувши дверима.
Тарас доїдав, гортаючи новини.
Тарас, може, сьогодні раніше повернешся? Я дуже погано почуваюся.
Не можу. Після роботи корпоратив. Справа серйозна.
Але ж я хвора
Ну, випей парацетамол. Ти ж не прикута до ліжка. Тримайся.
Він цмокнув її у скроню гарячу, спітнілу і пішов.
Марія залишилася сама з трирічною донечкою. Оленка вимагала уваги, їжі, ігор. Вона робила все на автоматі, але сили танули.
На обід температура піднялася до тридцяти девяти. Марія ледве нагодувала дитину, поклала її спати й звалилася на диван. У голові било, серце скакало.
Телефон задзвонив. Повідомлення від Софійки: «Мам, дай гроші на подарунок Даринці! Терміново!»
Марія не відповіла. Не було сил навіть взяти телефон.
Ввечері першим прийшов Тарас. Під чаркою, веселий, із пакетом із магазину.
Купив пива та чіпсів! Сьогодні матч! Він плюхнувся на диван, ввімкнув телевізор.
Тарас, погодуй Оленку, будь ласка. Я не можу встати.
Що, зовсім погано? нарешті подивився на дружину. Чого ти така червона?
Температура. Весь день
Ну, швидку викликай. Де Оленка?
У ліжку. Скоро прокинеться.
Гаразд, погодую. Тільки нехай прокидається.
Донька прокинулася за півгодини. Плакала, кликала маму. Тарас неохоче відірвався від телевізора, взяв її.
Чого ревеш? Іди до тата!
Але Оленка рвалася до мами, плакала ще більше. Тарас збентежився.
Марусе, вона тебе хоче!
Дай їй печиво з шафки. І сік.
Де? Я не знайду!
Довелося встати. Світ захитався. Вона ледве втрималася, дістала печиво, налила сік. Оленка затихла.
Софійка повернулася опівночі. Марія не спала температура не давала.
Чому не відповіла на повідомлення? крикнула донька з порога. Мені довелося гроші в Даринчиної мами позичати! Сором!
Софійко, у мене весь день температура
І що? Телефон взяти не могла?
Ранок почався з того, що Тарас тряс її за плече.
Маруся, вставай! Мені на роботу, а Оленка репетує!
Температура спала, але слабість залишилася. Вона встала, почала одягати донечку.
А сніданок? спитав чоловік.
Зроби сам. Я Оленку в садочок відведу.
Сам? Та я не вмію!
Навчишся.
Щось у її голосі змусило його замовкнути. Він пробурчав щось і пішов.
Коли Марія повернулася з садка, удома був хаос. Брудний посуд, розкиданий одяг. Зазвичай вона б кинулася прибирати. Але не сьогодні.
Вона прийняла душ, випила чаю й