А куди це ми зайшли? Чого в чужу хату ліземо, якщо нас не запросили?

А ми що тут робимо? Чого в чужу хату лазимо?

Усе, Соломіє, між нами все скінчено! Мені треба справжня родина, діти. Ти не можеш мені цього дати. Я чекав довго, терпів. Мені потрібен син. Я вже подав на розлучення! Тобі три дні на збори. Як виїдеш подзвони. Поки що я у мами. Поспішай, треба готувати хату для дитини та її матері. Так! Не дивуйся, моя майбутня дружина вже чекає на дитину! Три дні!

Соломія мовчала. Що вона могла відповісти?

Дітей у неї не виходило. Олег чекав пять років. За ці роки три невдалі спроби.

Лікарі, яких вона обійшла безліч, казали, що вона здорова. Чому ж щоразу не виходило?

Вона завжди вела правильний спосіб життя.

А цього разу їй зненацька стало погано на роботі, викликали швидку, але все сталося занадто швидко

Двері грюкнули за Олегом, і Соломія безсило впала на диван.

Не було ні бажання, ні сил збирати речі. Та й куди йти вона не знала.

Поки вчилася і до заміжжя, жила у тітки. Тітки вже не було, а хату продав її син. Повертатися в село до бабиної хати? Шукати оренду? А як із роботою?

Питань було багато, а час обмаль

Рано вранці двері відчинилися, і увійшла свекруха.

Не спиш? І правильно. Прийшла стежити, щоб нічого зайвого не взяла.

Старі шкарпетки твого сина мені не потрібні. Мої речі перераховуватимемо?

Ото яка зухвала! А колись була тихою, слухняною. От як спромоглася. Я ще після першого разу казала Олежкові не вийде з неї мати.

Ви прийшли, щоб мені це нагадати? Краще мовчіть і дивіться.

Куди ти кладеш сервіз?!

Мій. Залишився від тітки.

А тепер у хаті буде порожньо без нього!

Мене це не хвилює. Зате у вас буде онук.

Бери лише своє!

Ноутбук мій! Кавоварка, мікрохвильовка теж, їх мені дарували на роботі. Авто куплене ще до весілля. У твого сина своє.

У тебе все є, тільки на дітей нездатна!

Це вже не ваша справа. Зі мною все гаразд, мабудь, Богу так було угодно.

Бачу, ти й не шкодуєш! Може, спеціально так робила?

Ви несете дурниці. Мені навіть думати про це болісно.

Соломія оглянула кімнату її речей більше не було. Щітка, крем, домашні капці

Здавалося, щось важливе вона забула. Свекруха заважала думати.

Раптом згадала статуетки кота не було. У ній був секрет, про який ніхто не знав. Всередині сережки та перстень. Не дорогі, але память про бабусю. Олег називав це мотлохом. Невже викинув?

Вона відчинила двері на балкон

А там що забула? Зібрала речі і геть! знову почувся голос свекрухи. Прощаєшся з хатою? Ну, попрощайся. Більше такого тобі не світить.

Кіт знайшовся, все на місці. Тепер можна їхати.

Ось ключі, прощавайте. Сподіваюся, більше не побачимось.

Соломія заїхала в офіс. Вона ще була на лікарняному, але попросила відпустку.

Всі тобі співчуваємо, але як без тебе? Три тижні вистачить? Будь ласка, лишайся на звязку. Без твоїх консультацій половина проектів зависне.

Добре. Мені треба відволіктися. Дякую.

Допомога потрібна?

Ні.

Я домовлюсь про відпусткові та премію.

Дякую, це дуже доречно.

Вона навіть не шукала оренду їхала додому, у село. Ніхто там її не чекав. Бабусі не стало три роки тому, а матір вона ніколи не бачила та померла під час пологів.

А тепер чомусь сама Соломія не може народити

Година в дорозі і ось вона біля хати. Яблуня. Тюльпани.

Востаннє вони з Олегом були тут восени, пекли шашлики, відпочивали.

Вона заїхала на подвіря, ключ від сараю лежав у будинку.

Двері відчинилися. Тиша. На столі брудний посуд. Невже минулого разу не встигла прибрати?

Ні, вона прибирала! Значить, хтось був тут!

Дві чашки, тарілки, пакети від соку, пляшки улюбленого ігристого Олега. Це точно не з осені.

Тобто він був тут але з ким?

Та вже й неважливо

Ключ був лише у неї мабуть, зробив дублікат. Час міняти замок.

Нове життя. Спочатку прибирання, потім гаряча ванна.

Вона хотіла змити з себе все минуле.

Коли збиралася виходити, у двері постукали, потім у вікно.

Хто там?!

У вас все гаразд?!

Так здивувалася вона.

Вибачте.

Соломія вийшла. Біля хати стояв незнайомий чоловік.

Пробачте, можливо, вас налякав. Я ваш сусід. Цілий день дивився вас нема, а з комина йде дим. Подумав, щоб чого не трапилося

Дякую, усе добре.

Ви рідня Олега? Він нещодавно був тут з дружиною Сестра?

Ні. Колишня дружина. Майже колишня.

А хата ваша?

Моя.

А я ваш тимчасовий сусід. Друг дозволив пожити. У мене теж розлучення. Завтра остаточно в

Оцініть статтю
Соняшник
А куди це ми зайшли? Чого в чужу хату ліземо, якщо нас не запросили?