Та тому, що до молодої дівчини лізти не годиться! зірвався Валерій.
Що-о-о?
Та ви ж Насті всю голову забили! Думаєте, не помітно, що вона для вас зовсім не падчерка?
Петро не втримався однією рукою вхопив хлопця за куртку на грудях, а другою замахнувся, щоб як слід йому влущити.
Петрусю!!! зупинив його переляканий голос Насті. Він відпустив супротивника.
Петро одружився з Ларисою, коли її доньці, Насті, було десять років. Дівчинка добре памятала свого рідного батька, я загинув за два роки до того, і спочатку до нового чоловіка матері ставилася насторожено. Але Петро зміг знайти з нею спільну мову.
Татою Настя його не називала, але «Петрусю» з її вуст звучало так тепло й рідно, що ні в кого не лишалося сумнівів: вони близькі люди.
І саме завдяки Насті вони змогли зберегти сімю, коли через шість років після весілля чорти підштовхнули (інакше й не скажеш!) Петра зрадити дружині на корпоративі з колегою Інною.
Ну, просто випив тоді більше, ніж треба, запалився від загального веселоща й відмінно виконаної роботи
Потім навіть толком нічого не памятав, але Ларисі хтось про це доніс.
Скандал, звісно, вийшов грандіозний. Петро благав про прощення. Дружина слухати його не хотіла й погрожувала розлученням.
Вони зясовували стосунки, поки Настя була в школі, але добра, чуйна дівчина все одно помітила, що щось не так, і дуже засмутилася.
Лише заради Насті я тебе пробачаю, промовила тоді крізь зуби Лариса. Але це вперше й востаннє. Наступного разу буде лише розлучення.
Він і сам уже сто разів проклинав себе, як міг, затовкував провину, проводячи ще більше часу з родиною, і з полегшенням помітив, що очі падчерки згодом знову засяяли радістю.
Але дівчина виросла, і в 18 років привела додому кавалера знайомитися з батьками.
Валерій Петрові не сподобався з першого погляду: худий, якийсь вертлявий, зарозумілий, все время чомусь посміхався.
Лише заради Насті, яка дивилася на хлопця закоханими очима, Петро стримувався.
Настю, ти впевнена, що це саме той, хто тобі потрібен? тихо запитав він, коли наречений пішов.
А що, Петрусю, тобі він не подобається? засмутилася Настя. Та ти просто ще мало його знаєш. Валерій дуже гарний.
Петро важко зітхнув, але змусив себе посміхнутися.
Побачимо. Ти ж не могла зробити поганий вибір.
Валерій же, схоже, відчув недобре ставлення до себе з боку вітчима.
Намагався не перетинатися з ним зайвий раз, був ввічливим, хоча це йому давалося непросто.
А потім Петро на деякий час забув про майбутнього зятя дружина знову звинуватила його в зраді з тією ж Інною.
Що, вона тобі так сподобалася тоді, що знову не втримався? гарячувалася Лариса. То йди до неї! Нащо ти мене мучиш?!
Ларо, ти про що? здивувався він. Після того випадку й на думку не спадало знову зраджувати. Звідки ти це взагалі взяла?
Добрі люди підказали!
Довгі пояснення він влаштовувати не став набрав номер Інни й увімкнув гучний звязок.
Петре, голос колеги звучав спокійно, ти там пяний, чи що?
Я ж півроку як заміжня й чекаю дитину від чоловіка.
Ти ж виходив кудись, коли я на роботі святкувала? додала вона з іронією.
Вибач, буркнув він. Помилка вийшла.
Петро докірливо подивився на дружину. Та явно зніяковіла, але фуркнула й вийшла з кімнати.
Кілька днів з ним не розмовляла демонструвала характер, а потім усе налагодилося.
Довелося, правда, для Насті вигадувати якесь незвязне пояснення їхньої сварки.
Дівчина, хоч і була захоплена стосунками з Валерієм, але все ж переймалася тим, що батьки не спілкуються.
А потім Петро потрапив під машину. Якась дурниця вийшла: він раптом опинився на проїжджій частині (ніби хтось штовхнув його в спину), і легковушка вдарила його в ноги.
На щастя, швидкість була невелика, і він відбувся розтягненням звязок та легким струсом все ж таки впав невдало.
По хаті Петро пересувався з труднощами, і падчерка з усіх сил намагалася доглядати за ним.
Подавала йому їжу прямо в ліжко (хоч він і заперечував), грала в «домино», читала книжки або просто балакали про всяке.
Нащо ти з ним возишся? одного разу Петро випадково почув розмову Насті з Валерієм у передпокої. Він же дорослий мужик хай сам
Валерію! дівчина шепотіла голосно й явно обурювалася. Петрусь для мене майже тато! Я його люблю й доглядатиму, що б там хто не казав!
Валерій невдоволено сопів, бурмотів щось на свій захист. Петро посміхнувся гарну дівчинку вони з Ларою виростили.
Не минуло й пари місяців, як на Петра впала нова неприємність. Начальник після скарги клієнта, яком