Мамо, розважились у нас на дачці, а тепер ідіть геть! невістка випровадила свекруху зі своєї ділянки.
Олена ще не могла повірити в те, що сталося. Невже в них тепер є власна дача! Вони мріяли про це цілих десять років, але життя постійно підкидало перешкоди: то іпотека, то діти з навчанням, то чергова криза А тепер вони подивилися на свої рахунки й вирішили час діяти, зараз або ніколи.
Її чоловік Олег працював у страховій компанії, нічого надзвичайного, а Олена була дитячим масажистом. Заробляла вона непогано, але до купівлі заміського будинку було далеко. Та доля розпорядилася так, що майже одночасно пішли з життя її бабуся та бабуся Олега. Кожна залишила у спадок квартиру у невеликих містах.
Після довгих розмов пара вирішила продати обидві квартири, додати гроші та здійснити мрію купити земельну ділянку.
Пропозиція знайшлася швидко. Взимку мало хто поспішає позбутися нерухомості, усі чекають дачного сезону. Але Олег був непохитний.
Потім передумаємо, знайдемо мільйон причин і так і залишимося без дачі, бурчав він.
Олена була з ним згодна. Усе складалося якнайкраще!
Ділянка виявилася ідеальною електрика, газ, комунікації, усе вже було проведено. Залишалося лише звести невеличкий будиночок, хоч би для літнього проживання.
Вирішили, що з настанням тепла Олег візьме відпустку і разом із другом Іваном візьметься за будівництво.
Працювали вони злагоджено, без зайвих перерв і вихідних. І вже за місяць молода сімя святкувала новосілля.
Правда, спати особливо було ніде на підлозі розклали надувні матраци та привезли з міста теплі ковдри. Але головне у будинку була плита й водопровід. Решту можна доробити згодом.
Ну що, Олеже, мої вітання! підняв тост Іван.
Чоловіки випили, взяли по шматочку шашлику, щедро посипали цибулею та полили кетчупом.
Хто б міг подумати, що все вийде так швидко! з захопленням промовила Олена. Ще за новорічним столом я навіть не мріяла про свою дачу, а тепер ось вона! вона показала на будиночок.
Хоча вже смеркало, компанія не поспішала йти з подвіря й продовжувала імпровізований пікнік на свіжому повітрі.
Алло, сину, як справи? лагідно запитала Наталя Степанівна.
А якщо вона така солодка у розмові щось явно задумала.
Мамо, усе просто чудово! радісно почав Олег.
Так я ж знаю. Онуки сказали, дачу купили?
Ось так! Не просто дачу, а заміську резиденцію! гордо заявив Олег.
Ой, ну що ти кажеш, театрально засміялася свекруха, але голос раптом став похмурим. Ну що ж, молодці
Мамо, а в тебе як справи? згадав син.
Ой, які вже справи в мої роки Лікарі кажуть, потрібен спокій, тиша, жодного стресу. Тоді ще й організм відновиться Але де таке знайти? Санаторії дорогі, мені не під силу.
Мамо, приїжджай до нас! з ентузіазмом запропонував син.
Та що ти, сину! Немов вам там без мене робити нічого! Та й Оленка буде проти почала відмовлятися Наталя Степанівна.
Мамо, годі. Приїжджай, і точка!
Добре, Олеже, приїду, коли ти так наполягаєш. Наполеона спічу, твого улюбленого.
Коли Олег повідомив дружину про приїзд матері, та не надто зраділа.
Тобто, у нас зявилася дача, і лікарі раптом порадили їй відпочинок на природі? іронічно запитала Олена.
Так, просто відповів Олег.
Зовсім не дивно, правда?
Ні, у неї ж тиск.
Олеже, ти не зрозумів. Вона їде не лікуватися, а нову дачу оглянути!
Годі. Ну подивиться, погостить тиждень і повернеться додому.
Ти забув, що сталося під час її минулого візиту?
Олег дійсно забув, але Олена памятала дуже добре. Тоді Наталя Степанівна зробила все, щоб розвалити їхній шлюб: розповідала плітки, намагалася посварити їх, натякала, що старший син «не їхньої породи». Не гребувала й дрібними пакостями: то борщ пересолить, то замість цукру всипле соду. Олена тоді не витримала й відправила свекруху додому першим же поїздом.
Вона не сумнівалася, що цього разу Наталя Степанівна знову влаштує їм «веселе» життя. Але налаштовувати Олега проти матері їй не хотілося. Може, цього разу пощастить?
Ой, як же у вас тут гарно, дітки! Просто райський куточок! Повітря, дерева, такий милий будиночок захоплювалася Наталя Степанівна. Це, мабуть, Оленка придумала! Вона в нас така розумниця! Тримайся за неї, Олеже, таку дружину ще пошукати треба!
Щось новеньке, Наталю Степанівно, з чого така зміна? здивувалася Олена.
А ти в мене завжди улюбленицею була. Син, звісно, ледащо, але невістка золота. Були в нас труднощі, але ми їх подолали. Хто старе згадує
Значить, я ледащо? засміявся Олег.
Так, але улюблений, усміхнула