**Щоденниковий запис**
Ранкове проміння ледь пробивалося крізь вікно палати. У кімнату увійшла лікарка-гінеколог — струнка, в білому халаті й накрахмаленому чепчику, зібрана й усміхнена.
— Доброго ранку, матусі. Як ваши справи? — Вона підійшла до ліжка біля стіни, де лежала молода жінка, відвернувшись.
— Терещенко, не вдавайте, що спите. Лягайте на спину — треба подивитися живот, — сказала вона рішуче.
Дівчина неохоче послухалася. Я впізнала її — ми народили майже одночасно вночі. Лікарка припідняла ковдру, відсунула сорочку й обережно провела рукою по животу.
— Все добре. Незабаром принесуть вашу донечку на годування. Ви готові?
Молода мати розплющила очі.
— Я не хочу її годувати, — прошепотіла вона.
— Чому так?
— Будь ласка, не приносьте її…
— Терещенко, ви що… хочете відмовитися від дитини?
Дівчина кивнула, а лікарка глянула на неї з докором.
— Добре, я закінчу обхід, а потім ми поговоримо. Подумайте ще.
Вона підійшла до мене.
— А у вас як справи? Другі пологи, так? Приносимо маля на годування?
— Так, звісно, — відповіла я швидко.
Лікарка ніби хотіла щось додати, але лише зітхнула й вийшла.
Коли двері зачинилися, я сіла на ліжку й обернулася до сусідки.
— Як тебе звати? Ми разом народжували вночі. Слухай, чому не хочеш дивитися на донечку?
Вона мовчала.
— Моєму синові вже п’ять… — задумалася я, а потім раптом спитала: — Це через його батька? Запізнилися на аборт? Думаєш, сама не впораєшся?
Як кажуть, коли Бог дає дитину — дасть і на дитину. Побачиш.
— Якщо ти відмовишся, твою доньку відвезуть до будинку маляти. Вона ніколи не відчує твого тепла, твого голосу. За нею доглядатимуть чужі жінки, а вона шукатиме в їхніх очах маму…
— Та годі! Що ви всі лізете?! — перебила Терещенко, голос їй тремтів.
— Ти права, я не знаю твоєї історії. Але від дитини не відмовляються просто так. Особливо коли вже почув її перший крик.
Я розповіла їй про свій шарТерещенко мовчки слухала, а потім раптом сіла на ліжко, коли в двері застукали — медсестра несла їй донечку, і в той момент її серце розтануло, бо вона побачила в маленькому обличчі своє майбутнє.