— Твоя мама їде на місяць? Тоді я — до своєї, — дружина вже з чемоданом.

— Твоя мама їде на цілий місяць? Тоді я — до своєї, — дружина стояла вже з валізою.

У Оксани був план. Простий, як дитяча мрія: відпустка з чоловіком біля моря. Тарас обіцяв — цілього року точно їдемо. Квитки куплені, готель заброньований, речі майже зібрані…

— Оксанко, вибач, — Тарас дивився у телефон, не піднімаючи очей. — На роботі аврал. Усе скасовується.

Серце защемило. Але не через несподіванку — через звичне розчарування. За роки шлюбу Оксана звикла: плани чоловіка важливіші за її власні.

— Нічого, — придушила образу. — Тоді хоч вдома відпочину. Книжки почитаю, на балконі посиджу.

Вперше за довго — тиша в хаті! Кава без поспіху, улюблений детектив, захід сонця з балкону. Здавалося, доля дарує їй подарунок.

Але доля, мабуть, полюбляє чорний гумор.

— Мама дзвонила, — Тарас усміхався. — Вона санаторій скасувала. Навіщо витрачатися, якщо ти вдома й вільна? Та й зі мною побачиться.

Ганна Степанівна. Жінка із залізною волею та переконанням, що весь світ зобов’язаний їй прислужити.

— Місяць? — голос Оксани дрімотнув.

— Та так! Чудово ж, правда? — Тарас усміхався, як дитина, що отримала морозиво.

А Оксана раптом побачила свою відпустку: дні на кухні, нескінченні «принеси-подай», командирський тон свекрухи й відсутність права на власну думку у власній хаті.

— Звісно, чудово, — кивнула вона.

Через три дні Ганна Степанівна в’їхала в їхню квартиру, як танк до окупованого міста.

— Оксанко, чому у вас сахар не в тій банці? — перші слова після «здрастуй».

— Мамо, заходь, сідай, — Тарас метушився навколо.

А Оксана зрозуміла: її відпустка перетвориться на місячну вахту офіціантки.

— Борщ варитимеш? — Ганна Степанівна влаштувалася у кріслі, як на троні. — Тільки не дуже кислий. І м’ясо добре провар.

Оксана мовчки пішла на кухню.

### Нові правила

Ганна Степанівна облаштувалася в хаті, як полководець на завойованій території. До вечора першого дня стало зрозуміло: відпочинок Оксани скасований остаточно.

— Оксанко, а де в вас нормальні каструли? — свекруха копалася у шафах. — Ці якісь малі. І взагалі, чому спеції не по алфавіту стоять?

Оксана мовчки переставляла банки. У власній кухні вона раптом стала гостІ тоді Оксана взяла валізу, вийшла з дому і більше не повернулася.

Оцініть статтю
Соняшник
— Твоя мама їде на місяць? Тоді я — до своєї, — дружина вже з чемоданом.