Пиріг примирення
Оленко, клянуся, якщо цей Данило Іванович ще раз постукає у стелю, я подам на нього до суду за знущання! Віктор, стоячи в передпокої, люто витирав сліди собачих ступень з лінолеуму. Його голос тремтів від злости, а футболка вкрилася пітними плямами, попри прохолоду ввечері. Барвінок, провинито помахував хвостом, жував гумову качку біля дверей.
Вікторе, тихіше, діти сплять, Олена, сидячи на дивані з вязанням, втомлено потерла скроні. Її спиці зупинилися, а на колінах лежала недовязана дитВони знали, що тепер навчилися знаходити спільну мову навіть з найсуворішими сусідами, адже інколи навіть дрібна увага та терпіння можуть перетворити ворога на друга.