Тісно!
Соломія з подивом читала повідомлення у месенджері:
«Привіт, доню! Пробач, що лише зараз пишу тобі на те були причини. Ми розійшлися з твоєю матірю дуже давно, коли ти була зовсім маленькою, і ти мене, звісно, не памятаєш. Не буду писати, що каюся чи відкупуюсь я пішов до іншої жінки, яку кохав, і не вважаю себе винним. Залишив твоїй матері квартиру, де ми жили, і речі пішов у чому був. Платив аліменти, хоч і невеликі, тож гадаю, що вчинив не підло.
А тепер до справи. Я з новою родиною пять років тому переїхав на постій в Канаду. Моя мама, твоя бабуся Галина Михайлівна, категорично не хотіла їхати, тому після нашого відїзду жила у своїй маленькій двокімнатній хрущовці. Я оплачував її лікування, утримання, але недавно вона померла. Не зміг приїхати попрощатися з Канади це дуже складно й дорого, хоч живемо ми непогано.
Близьких родичів у мами не було, а летіти сюди для оформлення спадщини немає сенсу прибуток буде копійчаний, а клопотів море. Тому ми вирішили відписати цю квартиру тобі. Я оформив усі документи й довіреності, відправив адвокату. Бабуся перед смертю теж склала заповіт на тебе. Тобі треба буде звязатися з ним він пояснить, що робити. Його послуги вже оплачені, лише місцеві збори залишить сплатити. Головне доглядати бабусину могилу, поставити памятник. Це не так дорого в порівнянні з тим, що ти отримуєш у власність цілу квартиру.
Сподіваюсь, ти розпорядишся цим подарунком розумно. І ще це тільки твоє. Твоя мати від мене отримала все: квартиру, аліменти. Її можливий новий чоловік та його діти мене не цікавлять, тому підкреслюю: спадок лише твій.
Будь щаслива, доню. Твій тато Богдан Іванович Ковальчук»
Далі були контакти адвоката. Соломія не втрималася й подзвонила. Їй підтвердили інформацію, і вона домовилася про зустріч наступного дня. Вирішила поки нічого не казати матері спершу треба перевірити все самій.
У маминій двокімнатній квартирі жила ще Тетяна її зведена сестра. Хто був її батько, не знав ніхто, навіть, здавалося, мати. Хоча Таня була на три роки молодшою, вона встигла вийти заміж і народити двох діток. Тепер вони вчотирьох тіснилися у великій кімнаті, а Соломія з матірю у маленькій спальні. Якщо ця історія з квартирою виявиться правдою, це буде справжнє диво! Вона вже підкопила трохи грошей на перший внесок за квартиру, але тепер доля дарує їй готове житло! Батько надіслав план стара хрущовка, двушка з суміжними кімнатами, без ремонту. Та й що! Головне своє!
Мати не буде вмикати телевізор на повну, племінники перестануть шарудіти в її речах. Вона зможе приймати ванну з піною, виходити в одному рушнику, пити каву в тиші за ноутбуком, створюючи свої дизайнерські проекти, які непогано продаються. І, нарешті, влаштувати особисте життя! В одній кімнаті буде спальня туди вона нікого не пустить. На кухні організує кабінет, а вдругу буде приймати гостей! Вона вже посміхнулася, але одразу зітхнула: спершу треба все перевірити.
Наступного дня вона зустрілася з адвокатом чоловіком середніх років у брендовому, але невимушеному одязі. Він підтвердив все, показав документи й відвіз її до квартири. Вид у неї був, мяко кажучи, «втомлений», але Соломію це не лякало з ремонтом вона впорається.
Адвокат пояснив, що ключі можна отримати вже зараз, але офіційне оформлення займе півроку. Радив поки не заселятися, але замінити замок і познайомитися з сусідами.
Тепер треба було розповісти матері. Зрозуміло, їй і Тані буде тісніше без неї, але хоч на одну людину менше. Мати зустріла новину без радості.
Чому Богдан вирішує це через тебе? спитала вона зі злістю.
Я його донька!
А я його дружина, хоч і колишня! Питання майна треба вирішувати зі мною!
Мам, це бабусина квартира, і вона заповіла її мені, бо тато не може приїхати з Канади.
І чому ж вона тільки твоя? А ми?
Ви мені не чужі, але ви ніколи не були родичами папі! Він залишив тобі квартиру при розлученні, платив аліменти. Чому він має утримувати Таню, яка йому ніким не припадає, а тим більше її чоловіка та дітей? Я заморозила власне життя, коли Таня швиденько завагітніла й привела до нас зятя! Мені вже 22 і я теж хочу щасливого життя!
Як ти можеш так говорити! Їй теж нелегко!
Це її вибір! Вона знайшла чоловіка без житла, а на оренду в них немає грошей. Я хотіла зняти квартиру, але вирішила збирати на іпотеку
Що б ти там назбирала!
Так, правда. Але тепер я вирішу свої проблеми нарешті виїду з цієї комуналки!
Ти хочеш кинути нас?! тихо спитала мати.
Так, мамо! Перепишу свою частку на вас і житиму окремо!
А я вже м А я вже мріяла, як ми обміняємо обидві квартири на одну велику, де буде місце всім зітхнула мати, але Соломія лише міцко стиснула ключі від своєї нової оселі, усміхнулась і вирішила: нарешті починається її власне життя.