Дружити чи не дружити?
Тату, ну чого ти так кобенишся як дитина?! Я ж тобі не в Міністерство дурнів запрошую, а в «Однокласники», вже сорок хвилин Вітя безуспішно намагався оцифрувати батькову особу і випустити його, як цифрового коника, у безмежний океан соцмереж. Але батько не здавався.
Не треба мені нічого! батько ховав кнопковий телефон, на який прийшов уже десятий код активації. Своїм у ваших мережах плигайте, а мене не чіпайте. У мене й так залежностей вистачає навіщо ще одна?
Для спілкування, тату. Знайдеш своїх однокласників, колег, побратимів, будеш з ними балакати
Не дай бог! у жаху батько викинув телефон у вікно. Та той, на щастя, не розбився поверх був перший. Там половина вже на тому світі! Встигну я ще з ними поспілкуватися.
Ну так інша половина живі. Ось із ними й веди бесіди. А то, окрім мене й Оленки, лише з телефонними шахраями розмовляєш.
І на відміну від вас, вони мене слухають! Вчора з менеджером Марічкою з виправної колонії 7 три години базікали. Знаєш, як їм там важко громадянам додаткові послуги пропонувати після відбою?
Можеш хоч спробувати? Тиждень. Обецяю: якщо не сподобається, я відчеплюся.
Гаразд. Але тоді ти підеш зі мною на футбол у травні, поставив умову батько.
Я ж тобі казав, що під час матчу я буду у Львові по роботі, ці слова Вітя промовив уже на вулиці, розгублено шукаючи телефон у кущах під будинком.
Ти сказав, що можеш і не їхати, висунувся у вікно батько.
Можливо, і не поїду. Пізніше скажу. Гаразд, дай мені пять хвилин, я все організую. Будете, як нормальна людина, із усім світом спілкуватися.
Син повернувся з знахідкою і сів за старий компютер.
Потрібен мені цей ваш світ
Ти щось сказав?
Реєструй, цифровий ділер.
Ідею з «Однокласниками» довгий час просувала дружина Віті, якій свікор любив зателефонувати у найнепідходящий момент і затягнути розмову на півгодини. По-перше, нехай іншим розповідає свої нудні байки по сто разів на день. А по-друге, може, рідше виходитиме на вулицю. А то цих дідусів завжди тягне кудись у закат. Підуть за хлібом за акцією і шукай їх потім по всій області з собаками.
Ти взагалі-то про мого батька говориш, нагадував Вітя.
Ну то я по своєму суджу, тут же парировала дружина.
На цьому суперечка зазвичай закривалася.
Вітю, тут якийсь невідомий субєкт у друзі проситься, подзвонив того ж вечора схвильований батько.
Ну й чудово! Додай його, будеш спілкуватися.
Вітю, я цю пику вперше бачу. Від Вітю, ця пика виявилася моїм старим другом з армії, і завтра ми їдемо разом у Карпати на гриби, а потім хоч до Угорщини от тобі й соцмережі!
