В залі для весіль стояв приглушений гомін, наповнений радісним хвилюванням. Крізь високі сонячні вікна лилося мяке світло, а позолочені стільці були зайняті вишукано одягненими родичами та друзями. Дехто з гостей піднімав телефони, намагаючись вловити особливий момент.
Наречена, Марічка, стояла поруч із нареченим, Олексієм, міцно стискаючи його руку. Вона виглядала бездоганно: біла сукня-різочка підкреслювала її струнку фігуру, а довга фата ніжно стелилася по підлозі.
На її обличчі сяяла щаслива усмішка, проте в очах читався легенький непокій.
“Усе буде добре”, прошепотів Олексій, стискаючи її пальці.
Марічка кивнула, але перш ніж встигла відповісти щось рухнуло.
Не позаду. Не збоку. А саме під сукнею.
Легкий, ледь помітний рух ніби хтось, або щось, ховалося у складках тканини.
Марічка здригнулася, відступивши на півкроку. Олексій відразу відчув напругу в її руці й нахмурився:
“Що таке? Що сталося?”
Але перш ніж вона встигла відповісти, рух повторився тепер уже сміливіше.
Край сукні ледве здригнувся, ніби щось під нею намагалося вивільнитися.
Гості завмерли.
Одна з дружок нареченої, Даринка, схопилася за рота. Тітка Оксана, хресна мати, перехрестилася й щось пробурмотіла.
Повітря натягнулося, як струна.
Олексій зблід.
Марічка стояла нерухомо, відчуваючи, як по спині бігають мурашки.
І тоді почулося шелестіння.
Тихе, але чітке сумнівів не залишалося: щось було там, під сукнею.
“Це жарт?” прошепотів свідок, Тарас, озираючись.
Але ніхто не сміявся.
Усі затамували подих, ніби опинилися у найнапруженішому моменті фільму.
І раптом сукня різко здригнулася!
Марічка скрикнула, підійняла піділ і зал вибухнув здивованими вигуками. Олексій зціпив кулаки, а реєстраторка, елегантна жінка на імя Людмила, завмерла з печаткою в руці.
З-під сукні, ніби з таємного ходу, спочатку вистрибнула чорна пляма, а потім почулося
ніжне “няв”.
На підлозі, у самому центрі уваги, опинився маленький чорний кошеня.
Тиша.
Олексій заплющив очі. Марічка, яка ще хвилину тому вжахалася, тепер дивилася на гостей у нерозумінні.
“Це кіт?” почулося з глибини залу.
Олексій подивився на дружину:
“Чому під твоєю сукнею кіт?”
Марічка розплющила рота, але не встигла відповісти.
Тоді з першого ряду почувся соромязливий голос:
“Еее може, це мій”
Усі обернулися.
Там стояла молодша сестра Марічки, маленька Софійка, у білих панчохах, міцно обіймаючи плюшевого зайця.
“Я не хотіла залишати його вдома Він сховався у кошику з фатою Я думала, він уже виліз.”
Спочатку гості витріщилися, а потім розразилися сміхом. Напруга розвіялася, як дим.
Олексій з облегченням зітхнув. Марічка, ще тремтячи, нахилилася й ніжно підняла кошеня.
Маленький чорний пухнастик ще раз “нявкнув” і втиснувся в її долоню, ніби нічого й не сталося.
“Ось тобі й пухнастий свідок”, нарешті засміялася Марічка, гладячи кошеня по голівці.
Людмила, реєстраторка, посміхнулася, похитуючи головою:
“Сподіваюся, більше ніхто не вистрибне з-під сукні, щоб заперечити проти шлюбу?”
Знову сміх.
Марічка й Олексій переглянулися й теж не втрималися.
“Знаєш, сказав Олексій, гладячи кошеня, якщо ми так починаємо, то це буде найвеселіше весілля в історії.”
“Більше схоже на ‘кішаче’ весілля”, відповіла Марічка.
Гості обступили їх, а Софійка несміливо підійшла ближче.
“Вибач Я не хотіла, щоб було погано.”
Марічка присіла біля неї, тримаючи кошеня.
“Все гаразд, Софійко. Тільки наступного разу попередь, якщо збираєшся привести на весілля хвостатого гостя, добре?”
“Добре прошепотіла дівчинка. Бідний Мурчик боявся лишатися один.”
“Мурчик?” підняв брова Олексій.
“Так я його назвала. Він уже два тижні бігає біля школи.”
“Чому нікому не сказала?” спитала Марічка.
“Бо мама казала, що не можемо залишити Але я його годувала, а сьогодні він сховався у фату.”
Людмила знову прочистила горло:
“То що, продовжуємо? Чи ще хтось вистрибне з-під сукні?”
Сміх.
Марічка передала Мурчика Софійці й повернулася до Олексія, але перед тим, як взяти його за руку, прошепотіла:
“Ти точно хочеш одружитися після такого?”
Олексій усміхнувся:
“Якщо пережив котячу атаку під час весілля переживу все. Починаємо.”
Церемонія продовжилася. Реєстраторка прочитала клятви, наречені ди