Голова відділу продажів Тарас був неодружений, тому, побачивши молоду й гарну Оксану, одразу закохався. Вона прийшла перший день на роботу до його відділу, і він одразу підійшов до неї.
Доброго ранку, колего, промовив він із такою теплою посмішкою, що погляд Оксани мимоволі затримався на ній.
Доброго ранку, відповіла вона ніжним голосом і всміхнулася у відповідь.
Отже, приступайте до обовязків. В курс справи вас введе Марія, вона тут старша, він глянув у її бік, ознайомтеся з інструкцією. Бажаю успіхів, сподіваюся, подружимося.
Колеги, переважно жінки, з цікавістю подивилися на свого начальника, і коли він вийшов, Марія прошепотіла сусідці Наталі:
Звідки в нашого Тараса така увага до новеньких? і обидві засміялися.
Оксана спочатку придивлялася, адже новий колектив, поводилася не те щоб скромно скромності в ній і не було ніколи, але трималася осторонь. Молода, але вже з досвідом, їй усього двадцять два, але ще зі школи розбила пару родин. Навіть у коледжі встигла закрутити роман із викладачем, набагато старшим за неї, але першим опамятався він, коли чутки дійшли до його дружини.
Минув час, і Тарас якось запропонував їй посидіти після роботи в кавярні.
А чому б і ні? Ви мій шеф, а з шефом треба підтримувати гарні стосунки, так би мовити, налагоджувати контакти, усміхнулася вона.
Оксана всміхалася так щиро, що він спочатку подумав, що жартує. Але зрадів, адже вона погодилася. Тарасу тридцять, одруженим він не був, були стосунки, але до весілля не дійшло. Тому ця історія розвивалася швидко закохався, зустрічалися, а потім усі колеги разом здивувалися, коли він оголосив, що вони з Оксаною запрошують їх на весілля.
Сімейне життя Тараса
Всі бажання й примхи Оксани він виконував. Він навіть прийняв її умову.
Поки що дітей не плануємо, я хочу пожити для себе. Коли буду готова стати матірю, скажу тобі. А поки що, любий, ніяких пелюшок і розпашонок.
Тарас думав, що пройде час, і дружина зрозуміє, що сімя без дітей не сімя. Але час минав, а Оксана не збиралася народжувати, і кожен раз, коли він заводив розмову про дитину, різко його обривала.
Тарасе, я ж тебе відразу попередила, і ти погодився, тож не заважай мені з цією дитиною. Я ще не готова.
Минув ще час, і одного разу чоловік побачив, як дружина, розгублена, вийшла з ванної з тестом на вагітність у руках.
Що, Оксано, ти вагітна? вона кивнула.
А він від щастя підхопив її на руки, а вона розплакалася.
Не хочу я народжувати, не хочу бути товстою коровою. Ти мусиш щось зробити! але він тримав її на руках і цілував у мокрі від сліз щоки.
Не сердься й не плач, це ж щастя. Як же я тебе люблю, Оксанко. У нас буде дитина!
Та Оксана була рішуча, пішла до лікаря і взяла направлення, щоб позбутися вагітності. Але Тарас прибіг до лікарні вчасно, вона ще не зайшла до кабінету. Зі скандалом вивів її на вулицю.
Благаю тебе, Оксано. Не роби цього, нехай народиться наша дитина. Я в усьому тобі допомагатиму. Обіцяю, вже благав він.
Дружина погодилася за умови, що міняти пелюшки, памперси і вставати вночі до дитини вона не буде. Усю вагітність Тарас не відходив від неї, виконував усі бажання. Нарешті настав момент, і він відвіз її до пологового. Лише коли на світ зявилася здорова донечка, він з полегшенням зітхнув.
Задоволений і щасливий, він поїхав додому відпочити. А наступного дня, приїхавши до пологового провідати дружину з донечкою, він раптом почув:
Вашої дружини тут немає, вона втекла, дитину залишила.
Не може бути, не повірив Тарас. Може, вона вийшла кудись, пошукайте її.
Ні, вона пішла, ось записка, медсестра простягнула йому листок, складений удвоє.
Ні в офісі, ні вдома Оксана не зявлялася, на дзвінки не відповідала, змінила номер. Лише через півтора місяця вона подзвонила Тарасу.
Збери мої речі, приїде Артем і забере їх. На розлучення подавай сам, я все одно не прийду.
Про донечку навіть мови не було не потрібна вона їй, як і Тарас. Так і став він для донечки Софійки батьком і матірю. Добре, що неподалік жила його мати, яка допомагала з онукою.
Маряна
Почувши дзвінок, Маряна підняла трубку. Дзвонила Марія Петрівна, вчителька Дениска, її сина. Він навчався у другому класі.
Терміново приходьте до школи, ваш син тут учинив таке і відключилася, не вдаючись у подробиці.
Маряна схопила сумку, відпросилася з роботи й побігла до школи.
Що міг зробити Дениско? Здається, син спокійний, врівноважений,