Пробне знайомство
“Що тільки не трапляється в житті,” думає сама собі Марічка. “Буває, люди живуть разом роками, а потім раз! і розійшлися. Диво та й годі.” Багато таких знайомих у неї, та й вона сама така. Хоча зі своїм тираном довго не витримала, але минуле є.
Марічка нещодавно пішла на пенсію, одна. Донька заміжня, живе у місті зі своєю родиною. Виїхала з села після школи, вступила до коледжу, там і за чоловіка вийшла. Тепер лише наїздами часу нема, обидва працюють. Онучка в школі.
Ще коли працювала, колеги жінки радили:
“Марічко, ну скільки можна самій? Хлопців вільних повно. Є й удовці, є й розлучені, у кого сімейне життя не склалося. Познайомся з кимось, оголошень повно у газетах, журналах, інтернеті.”
“Боязно мені першій дзвонити. Як це так сама чоловікові наберу? відмовлялася вона. Та й якщо розлучений, значить, щось у ньому не так. Впевнена від хороших чоловіків дружини не йдуть, а хороші всі при дружинах. Нема в них віри.”
“Марічко, та ж тебе ніхто не змушує одразу заміж. Поговориш не сподобався, більше не подзвониш. Що тут такого?” найбільш наполягала Настя, яка саме через оголошення знайшла себе чоловіка, тепер живе щасливо й усім радить.
Знайомство через оголошення
Таки вирішилася Марічка. Перший раз було незручно й страшно набрати номер, але потім зрозуміла:
“Та й справді, що тут такого? Поговоримо по телефону, не побачимо один одного не сподобався, більше не дзвонитиму.”
Кілька разів телефонувала чоловіки різні, і вже з першої розмови було зрозуміло, чи варто продовжувати. Погляд на чоловіків стали мінятися.
“Адже в сімї може бути виновата не лише людина, а й жінка. Ми теж буваємо різними. Та й чужа сімя темний ліс.”
Тому час від часу Марічка знайомилася, але поки нікАле тепер, стоячи на зупинці й чекаючи автобуса, Марічка усміхнулася, згадавши слова тієї жінки, і подумала, що в житті варто шукати щастя, а не нові клопоти.
**(End of story.)**