Минуло два роки самотності Олесі. Так сталося в її долі залишилась удівкою у двадцять сім. Вони з чоловіком прожили разом лише рік, вже мріяли про дитину, коли все раптом розсипалось.
Андрій прийшов з роботи рано, скаржучись на головний біль.
Відпросився у головного, сказав він дружині, коли та теж повернулась додому й побачила його блідим, що лежить у спальні.
Андрію, може викличем сервіс екстреної допомоги? У тебе вже не перший раз такі напади, наполяла Олеся.
Не треба, відлежусь, бувало й гірше, відповів він і відвернувся до стіни.
Заварю тобі чаю з мятою, і пішла на кухню.
Поки чекала, поки закипить чайник, думки не давали спокою:
Чому в тридцять три роки у нього такі болі? Він жодного разу не пішов до лікаря. Треба якось переконати. Це ж не просто так.
Олеся принесла чоловікові чашку, поставила на тумбочку і тихо поклала руку на плече:
Андрію… Андрію? Він не відповідав. Вона штовхнула його сильніше ніякої реакції.
З переляком набрала телефон швидкої, а потім, плачучи, зателефонувала свекрусі.
Марійко Іванівно, Андрій лежить і не рухається…
Зараз прийду, відповіла та.
Свекруха прибігла раніше за лікарів жила в сусідньому будинку. Коли приїхала бригада, молодий лікар перевернув Андрія, провів огляд, перевірив пульс:
На жаль, нічого не можу зробити. Ваш чоловік помер.
Далі все було немов у тумані. Допомагали сусіди, адже у цих двох жінок, розбитих горем, не було родичів. Після похорону обоє важко приходили до тями. Підтримували одна одну, приходили в гості. Хоча б робота рятувала там можна було трохи відволіктись.
Олеся залишилась сама у новій квартирі, куди вони з Андрієм переїхали півроку тому. Вона без кінця дивилась на весільні фото на стінах. Хоч Марійка Іванівна й казала сховати їх у комод, вона не могла. Олеся не змирилась зі смертю чоловіка. Такий молодий, а вже пішов… Лікарі знайшли якусь підступну хворобу мозку. Ось чому так швидко.
Познайомились вони з Андрієм півтора року тому, вже жили разом, але весілля постійно відкладалось. Збирали гроші на перший внесок за квартиру, потім допомагали лікувати матір Андрія у неї боліло коліно, довелось міняти суглоб. Нарешті все налагодилось. Одружились, заселились у нову квартиру з новими меДвоє маленьких дівчинок, які народилися в Олесі та Арсенія, тепер сміялися в саду, де Марійка Іванівна й Іван Петрович, як справжні дідусь і бабуся, годували їх полуничкою зі своєї грядки.